Світовий банк планує провести дослідження впливу зміни клімату на сільське господарство, ліси та сферу охорони здоров’я

Опубліковано: 2020-02-07

Наприкінці січня 2020 р. у м. Києві, в офісі Представництва Світового банку в Україні, відбулось обговорення майбутнього дослідження впливу зміни клімату на сільське господарство, ліси та сферу охорони здоров’я України. У засіданні взяли участь близько 30 учасників – представники центральних органів державної виконавчої влади, Світового банку, науковці, українські та зарубіжні експерти з питань сталого розвитку і зміни клімату. Серед учасників наради були присутні спеціалісти лісового господарства – Юрій Сидорук (головний спеціаліст відділу лісового господарства Держлісагентства України), Віталій Сторожук (керівник лісової компоненти Німецько-Українського агрополітичного діалогу) та Ігор Букша (завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА).

Учасників засідання привітали пан Бахер Ел-Хіфнаві, керівник програми Світового банку з питань інфраструктури та сталого розвитку України, Білорусі та Молдови (регіон Європи і Центральної Азії) і пані Ірина Ставчук, заступник Міністра енергетики та захисту довкілля.

Пан Бахер Ел-Хіфнаві зазначив, що Світовий банк розробив План дій з адаптації та посилення стійкості до зміни клімату через управління ризиками для більш життєздатного майбутнього і цей план вже впроваджується. У публікації Світового банку «The World Bank Group Action Plan on Climate Change Adaptation and Resilience, World Bank. - 2019» вказано, що протягом 2021-2025 рр. банк передбачає розмістити близько 50 млрд доларів США для посилення адаптаційної спроможності у пріоритетних галузях, оскільки це сприятиме сталому розвитку економіки[1].

Пані Ірина Ставчук у своєму вітальному слові підкреслила, що головним викликом для країни лишається проблема скорочення обсягів викидів парникових газів. Міністерство енергетики та захисту довкілля нещодавно представило Концепцію «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, яка передбачає скорочення обсягів викидів парникових газів через підвищення енергетичної ефективності та збільшення частки відновлювальних джерел енергії. Особливу увагу пані Ірина звернула на проблеми, пов’язані з впливом зміни клімату на ліси та лісове господарство України. Вона акцентувала увагу присутніх на необхідності системного вирішення проблем адаптації лісів до зміни клімату. Зокрема, адаптація у лісовому господарстві має ґрунтуватися на комплексній оцінці уразливості лісів, науково обґрунтованому визначенні тенденцій їхнього розвитку та оцінці ризиків і загроз пошкодження шкідниками, хворобами лісу й лісовими пожежами та з урахуванням інших чинників, що впливають на ліси. Потрібно з’ясувати, які лісові породи дерев будуть найбільш уразливими в умовах зміни клімату, а які будуть більш стійкими. Під час проведення досліджень необхідно орієнтуватися на кращі світові методи вивчення впливу зміни клімату на ліси, виявити прогалини у наявній національній інформації та знаннях щодо лісів, дати рекомендації для покращення рівня інформаційного забезпечення та реформування системи збору й управління даними у лісовій галузі.

Доповідь «Оцінка впливу, можливостей та пріоритетів для України у зв’язку зі зміною клімату» зробив професор Аніл Маркандя з Баскського центру досліджень зміни клімату (Іспанія). Він зазначив, що метою проведення дослідження є оцінювання біофізичного та економічного впливу внаслідок зміни клімату на сільське та лісове господарство й охорону здоров’я для надання допомоги Уряду України в ухваленні обґрунтованих рішень щодо політик та програм з адаптації до зміни клімату. У дослідженні передбачається використання найновіших наукових проекцій основних та спеціалізованих кліматичних показників для України на 2030, 2050 та 2100 рр. для 3 сценаріїв концентрацій парникових газів та проведення оцінювання їхнього впливу на сільське, лісове господарства і здоров’я населення у 2030 та 2050 рр. для 2 сценаріїв, що відповідають середньому та низькому рівню впровадження заходів із запобігання антропогенного впливу на кліматичну систему.

Професор А. Маркандя зазначив, що стан землекористування в Україні (ліси, агроценози та сільські території) може бути оцінений з допомогою глобальної карти Інституту земельного покриву Геологічної Служби США. Біофізичний вплив наслідків зміни клімату на урожайність сільськогосподарських культур передбачається оцінити з допомогою моделі WOFOST та сільськогосподарської моделі Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики (IFPRI). Інтеграція даних від вказаних моделей передбачається для 5–6 ключових сільськогосподарських культур (озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшника, сої та ріпаку).

Біофізичні наслідки впливу зміни клімату на ліси України можуть бути оцінені з допомогою моделювання динаміки лісотипологічних умов та визначення амплітуд толерантності головних лісотвірних порід дерев щодо дії кліматичних факторів, які найбільшою мірою впливають на стан та продуктивність лісів – вологості, температурного (радіаційного) режиму, континентальності та морозності. Застосування ГІС-технологій дасть змогу провести просторово-часовий аналіз уразливості лісів у разі зміни кліматичних умов на території України та визначити території, на яких очікуються ті чи інші зміни умов росту й продуктивності лісостанів. При цьому дуже важливо залучити до аналізу актуальну інформацію щодо просторового розподілу стану та продуктивності лісів України, яка наразі стає доступною завдяки інтеграції інформаційних ресурсів Держлісагентства та Держгеокадастру України.

Дослідження впливу зміни клімату на сферу охорони здоров’я передбачають оцінювання впливу на трудові ресурси, продуктивність праці та рівень смертності внаслідок посилення частоти та інтенсивності теплових хвиль. При цьому планується застосувати методичні підходи, які розроблені та використовуються у дослідженнях Спільного Дослідного Центру (JRC) Європейського Союзу.

Учасники засідання під час дискусій та обговорення зазначали, що важливою проблемою є обґрунтування і вибір методів оцінювання уразливості зазначених секторів та використання найбільш повної і достовірної секторальної інформації, яка наявна в Україні. Застосування гармонізованих на міжнародному рівні підходів до оцінювання уразливості секторів має створити передумови для формування бази даних і знань, які в перспективі будуть поповнюватися та удосконалюватися, тому важливо налагодити співпрацю між українськими та міжнародними експертами й досягти послідовної та узгодженої взаємодії.

У ході обговорення було звернено увагу на необхідність отримати рекомендації від експертів щодо формування переліку перспективних наукових досліджень, які потрібні Україні для створення належного наукового базису з оцінювання уразливості згаданих секторів. Важливо також ідентифікувати прогалини, які потрібно ліквідувати в інформаційному забезпеченні для належної підтримки обґрунтованих рішень щодо політик та програм з адаптації до зміни клімату.

Підкреслювалося, що результати дослідження впливу зміни клімату на сільське господарство, ліси та сферу охорони здоров’я мають бути доступними для формування національної звітності до міжнародних інституцій, зокрема – до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату.

Учасники засідання висловили сподівання, що залучення провідних міжнародних експертів до проведення дослідження впливу зміни клімату на сільське господарство, ліси і сферу охорони здоров’я України, а також консолідація зусиль українських державних інституцій, науковців і представників експертного середовища дадуть можливість створити передумови для формування обґрунтованих стратегій адаптації до зміни клімату в згаданих секторах.

Лабораторія моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА