Чи варто їсти гнилі яблука?

Опубліковано: 2020-02-28

Понад три роки тому ми писали про неоднозначний ефект від проведення санітарних рубок (Лісовий вісник № 10, 2016). За ці роки під впливом зміни клімату та антропогенного навантаження стан лісів в усьому світі погіршився, й зупинити цей процес доволі важко. Країни Європи зі своїм «досконалим» законодавством у галузі лісового господарства стогнуть від ураганів і спалахів короїдів. І ми стогнемо та обвинувачуємо саме лісове законодавство. Звичайно, є за що, але розглянемо досвід передових країн останніх років щодо застосування санітарних рубок у захисті лісу.

Основні причини ослаблення лісів – катастрофічні явища, хвороби та шкідливі комахи. Ми не можемо боротися з ураганами, а можемо лише формувати стійкі до них насадження, максимально використовувати пошкоджену вітром деревину та вивільняти місце для створення нових лісів.

Сохне ялина в Карпатах та інших горах Європи

Лісова пожежа

Вітровал

До розвитку цивілізації наслідки ураганів і пожеж ніхто не ліквідував, просто поступово змінювався склад лісових порід і угруповань інших організмів. Звичайно, й тоді вітровальні, буреломні й пошкоджені вогнем дерева заселяли короїди, а потім – інші види комах, які поступово разом із іншими безхребетними та грибами розкладали деревину до однорідної органічної маси, яка покривала ґрунт і була ложем для проростання насіння і мульчою для сходів і сіянців.

Первісна людина або використовувала для своїх потреб вітровальні дерева та відламані верхівки, або рубала потроху такі дерева, які могла зрубати зі знаряддями праці того часу. У міру розвитку цивілізації людині стало потрібно значно більше деревини. З’явилися фахівці, які знали, як і коли ліс садити, доглядати, рубати, знову вирощувати і через десятиліття знову рубати. Людей ставало все більше, лісів – усе менше. Тоді люди зрозуміли, що треба й деревину одержувати, і ліси зберігати, і всі види лісових грибів, рослин і тварин.

Тоді поступово почали розрізняти ліси, які вирощують із метою одержання деревини (плантації, експлуатаційні насадження), та ліси, де видовий і породний склад формується з мінімальним втручанням людини, де є різноманітні ніші перебування хребетних і безхребетних тварин, трав, мохів і грибів. Залежно від мети вирощування лісів мають бути різними й підходи до їхнього захисту.

В експлуатаційних насадженнях людина докладає зусиль, щоб одержати продукцію – деревину певних порід найвищої якості. Залежно від того, чи потрібні дерева високі та стрункі, чи з великим діаметром, упродовж усього циклу їхнього вирощування проводять так звані рубки догляду, спрямовані на формування бажаних складу й густоти, забезпечення рівномірного розміщення дерев головної породи на площі, формування стовбура і крони кращих дерев, збільшення їхнього приросту, підвищення товарності деревостанів та одержання технічно стиглої деревини. Зазвичай під час усіх зазначених рубок намагаються вилучати дерева гіршого росту та з вадами, але є ще окремо санітарні рубки, які є складовою заходів із поліпшення санітарного стану лісів.

Короїд типограф, найважливіший шкідник ялинових лісів

Короїд прогризає хід і відкладає яйця

Що робить добра господиня, якщо покладені на зберігання яблука починають псуватися? Регулярно відбирає плоди з ознаками гниття та переробляє на компоти, пюре чи інші страви. Відбір доводиться повторювати регулярно, аж поки не залишиться жодного цілого яблука. Рідше перебиратиме – менше яблук потрапить на стіл, а більше у сміття. Інший вихід – після виявлення перших ознак гниття відразу переробити всі яблука. Витрати часу та праці менші, а вихід продукту задовільної якості – більший. Перший підхід є аналогом санітарних рубок вибіркових, а другий – санітарних рубок суцільних.

Перший підхід має наміром зменшити інтенсивність гниття яблук, а другий – одержати максимальний обсяг продукції без втрати якості. Щоправда, яблука – такий продукт, який хотілося б їсти свіжим узимку якомога довше, але «краще в нас, ніж в таз»! Чи можливо припинити гниття яблук у ящику, якщо вилучити найбільш гнилі? Навряд чи! Так само і санітарні рубки навряд чи можуть «оздоровити» насадження. Зате вони можуть покращити естетичний вигляд насадження, зменшити обсяг горючого матеріалу, одержати деревину до того, як вона стала дров’яною внаслідок пошкодження стовбуровими комахами та збудниками хвороб.

Щоб не плутати цілі проведення рубок, зарубіжні лісівники називають їх різними іменами. Санітарна рубка (sanitation felling, або sanitation logging, або sanitation harvest) – це рубка дерев для захисту від наявного або потенційного шкідливого організму, запобігання поширенню його на сусідні дерева. Санітарна рубка передбачає вилучення лише уражених, заселених короїдами або мертвих дерев.

Інша рубка має назву «рубка порятунку» (salvage logging). Цей термін запроваджений Товариством американських лісівників (1998) як «вилучення дерев, які пошкоджені або всихають унаслідок пошкодження ...., для того щоб одержати економічну цінність деревини, яка в іншому випадку може бути втрачена». Основна мета – збереження цінності деревини, одержаної з пошкодженого лісу. Рубка порятунку допускає вилучення не тільки уражених, заселених або мертвих дерев, але й таких, які можуть бути заселені чи уражені. Слово «salvage» означає, що щось рятується або одужує, але фактично одужання відбувається зрідка.

Хоча рубки порятунку застосовують повсюдно у світі, все ж залишається неоднозначним їхній вплив на поширення осередків пошкодження насаджень вітром і короїдами, а також – на лісові екосистеми. Екологи вважають, що можливість проведення рубки порятунку може заохотити підпал, рубки на захищених територіях, наприклад, у насадженнях, відведених для захисту зникаючих видів.

У Швеції розраховано, що витрати на проведення вибіркових рубок порятунку є на 21 % більшими, ніж на звичайне зріджування, а на проведення суцільних рубок порятунку – на 64 % більшими, ніж на проведення рубок головного користування. Водночас за відсутності рубок порятунку деревина, пошкоджена короїдами, може також уражуватися шкідливими грибами, і вартість її взагалі зменшиться до вартості дров.

Після короїдів дерева заселяють вусачі

Парування чорного соснового вусача

Зважаючи на те, що листяні насадження спроможні відновлювати крони й жити з механічними травмами та серцевинною гниллю десятиліт­тями, найбільшу увагу приділяють рубкам порятунку у хвойних лісах. Значну частину лісового фонду країн Центральної та Західної Європи становлять ялинові ліси, які були штучно створені у XVIII–XIX століттях із метою швидкого одержання великих обсягів деревини.

Водночас монокультури виявилися малостійкими до вітру, кореневих гнилей і короїдів, які заселяли дерева, ослаблені зазначеними та іншими чинниками. Короїди є у будь-якому лісі, де вони заселяють ослаблені дерева. Коли ослаблених дерев накопичується багато, чисельність короїдів різко збільшується, й вони заселяють також порівняно здорові дерева, оскільки нападають на дерево великими групами. Вилучення заселених дерев призводить до розрідження насаджень і посилення вітровалу та бурелому. Повсюдно поблизу вітровалів і зрубів виникають нові осередки короїдів. Луб вітровальних дерев тривалий час не втрачає вологи, й вони залишаються принадними для короїдів. Менш тривалий час короїдів приваблюють дерева, ушкоджені вогнем та ослаблені внаслідок посухи.

Вітровальні дерева

У насадженнях природно-заповідного фонду рекомендується мінімальне втручання у насадження, але урагани та пожежі трапляються й там. У таких випадках виникає загроза поширення осередків короїдів на сусідні експлуатаційні ліси. Існує навіть практика проведення у так званій буферній зоні на межі експлуатаційних і заповідних лісів санітарних рубок із залишенням зрубаних дерев і лісосічних залишків, щоб короїди концентрувалися на них.

У країнах Центральної Європи упродовж багатьох років досліджують наслідки ураганів у ялинових лісах, де застосовували різні тактики щодо короїдів. Так у Татрському Національному парку (Польща) в осередках короїда-типографа за 13 років (1999–2012) відпад дерев виявився інтенсивнішим у насадженнях, де застосовували санітарні рубки, ніж там, де їх не здійснювали, оскільки зріджені насадження пошкоджував вітер. Різниця в інтенсивності відпаду дерев на окремих ділянках залежала від експозиції схилу та освітлення. У тому самому парку на території Чехії в осередках короїда-типографа вибіркові санітарні рубки також спровокували посилення вітровалів і поширення осередків цього шкідника. Дослідники визнали, що рубки порятунку не зупинили розвитку спалаху короїдів і розладнання насаджень, але мали високу економічну ефективність.

У Словенії вибіркові санітарні рубки повторюють на одних ділянках декілька разів, а осередок короїда-типографа не згасає. Найбільш ефективними виявилися рубки, проведені до вильоту нового покоління жуків. У Хорватії з’ясували, що у ялинових насадженнях на висоті до 500 м над рівнем моря короїд-типограф зимує під корою, а вище у горах – у підстилці. Згідно із цим рекомендують проводити рубку порятунку високо у горах рано восени, до того, як короїд спуститься у підстилку на зимівлю, а на ділянках, розташованих нижче, рано навесні – до початку вильоту нового покоління. Чеські дослідники шляхом аналізу поширення спалаху короїда-типографа на ділянках із різною інтенсивністю рубок порятунку визначили, що у випадку вилучення понад 95 % дерев в осередку спалах короїдів згасає. Якщо під час рубки порятунку вибирають менше ніж 95 % дерев, це не зупиняє поширення спалаху короїдів.

Особливої уваги варті рубки в осередках карантинних видів. З одного боку, міжнародне законодавство вимагає ліквідувати всі дерева уразливої породи в певному радіусі навколо виявленого заселеного або ураженого дерева. З іншого боку, у кожному насадження є дерева, які є стійкими до певних збудників хвороб або до заселення певними комахами. Такі дерева варто залишати навіть під час суцільних санітарних рубок із метою одержання життєздатного природного поновлення або збирати з них шишки чи насіння та розмножувати на спеціальних ділянках.

Так, соснова стовбурова нематода (Bursaphelenchus xylophilus) виявлена у Європі у 1999 р. і поширилася на Піренейському півострові, незважаючи на здійснені заходи. Згідно із законодавством Європейської Спілки для ліквідації осередку необхідно зрубати, вилучити та ліквідувати всі сприй­нятливі рослини у радіусі 500 м навколо інфікованого дерева. Доведено, що за такого радіусу вилучення дерев чисельність нематод зменшується лише на 0,6–11,5 %. Розраховано, що для суттєвого зменшення їхньої чисельності радіус рубки має становити 14–38 км, що не може бути реалізовано ні технічно, ні етично. Так сама біда очікує нас із ясеновою смарагдовою златкою, яка вже проникла на територію України (Лісовий вісник № 6, 2019).

Чорний сосновий вусач, звичайний вид у соснових лісах, спроможний переносити соснову стовбурову нематоду, яка поки що проникла лише на Піренейський півострів

Сосна, уражена вілтом, який спричиняє соснова стовбурова нематода

Аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що проведення санітарних рубок дає змогу:

– одержати деревину з насаджень, уражених чи пошкоджених різними чинниками, до того, як вона погіршить якість і вартість;

– уповільнити поширення осередків короїдів (заселені дерева слід відводити у рубку відразу після їхнього виявлення й здійснювати її протягом двох тижнів, влітку якнайшвидше – до вильоту жуків нового покоління);

– зменшити загрозу заселення дерев короїдами у насадженнях, пошкоджених вітром, вогнем та іншими стихійним лихами за умови, що дерева, які вже неспроможні відновити санітарний стан, але мають живий луб, будуть зрубані й негайно вивезені, а за неможливості вивезення – коровані або оброблені інсектицидами.

В осередках хвороб бажано здійснювати рубки лише в осінньо-зимовий період для запобігання поширенню міцелію чи спор збудника на сусідні дерева через механічні пошкодження та пні.

Сухостійні дерева в експлуатаційних лісах доцільно вилучати у випадках, якщо вони заважають штучному або природному лісовідновленню, а в лісах інших категорій, – якщо такі дерева підвищують небезпеку для відвідувачів і транспортних засобів, а також з погляду виникнення пожеж.

В. Л. Мєшкова,

зав. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, д-р с-г. наук, проф.

матеріал опублікований у журналі "Лісовий вісник", 2020, № 1, С. 8–11.