Кваліфікований підхід до проведення обліку тварин в Україні пропонують науковці УкрНДІЛГА

Опубліковано: 2020-03-24

Стале використання дикої природи та її охорона набувають актуальності у всьому світі. Тому одним із найважливіших завдань сьогодення є проведення обліку чисельності мисливських звірів і птахів. Такий облік надає повну інформацію щодо місця мешкання тварин, їхньої чисельності в різних угіддях, статевого й вікового розподілу. Все це дає змогу використовувати мисливську фауну раціонально.

Науковці Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького мають низку напрацювань із цього питання.

Так, в рамках наукової роботи «Удосконалити методи обліку чисельності мисливських тварин» під керівництвом наукового співробітника Поліського філіалу УкрНДІЛГА Ігора Гулика вивчено та узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід із обліку чисельності мисливських тварин.

У результаті досліджень визначено 27 методів обліку тварин. Це сучасні, найбільш практичні й ефективні методи, за допомогою яких можна обліковувати чисельність не лише мисливських, а й рідкісних (бувших мисливських) звірів і птахів у лісах України.

Серед запропонованих методів 4 види авіаобліку та 23 види наземних методів обліку тварин.

Зупинімося детальніше на кожному з методів, розроблених науковцями, беручи до уваги особливості місцевості та кліматичних умов України.

Авіаоблік звірів і птахів

Облік за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Оснований на обстеженні, відеофільмуванні та фотографуванні масивів мисливських угідь і скупчень тварин за допомогою БПЛА. Обліки виконують за умови малохмарної та безвітряної погоди в першій половині дня. Швидкість і висота польоту залежать від особливостей обліку. Необхідним є дешифрування матеріалів відео- та аерофотознімання.

Найбільш ефективний для обліку скупчень тварин на відкритих ділянках суші та водоплавних птахів на відкритих акваторіях.

Облік із літака. Може бути суцільним або вибірковим. Значно частіше використовують вибірковий на маршрутній стрічці (стрічковій пробній ділянці).

Облік із гелікоптера (мотодельтоплана, аеростата). Крім пілота, у роботі сучасних літальних апаратів беруть участь штурман і два обліковці.

У Поліссі та Лісостепу (можливо й у Степу) роботу необхідно виконувати в сонячну погоду за стійкого снігового покриву. Час роботи – з 10 до 16 години. Висота польоту – 180–200 м, (80–100 м) за швидкості 60–100 км/год.

Додатково можна використовувати аерофотозйомку.

Авіаоблік водоплавних птахів має свої особливості (в прибережній акваторії – лимани ріки, озера – з підйома на крило та облік птахів, що пірнають, за колами на воді, а на відкритих плесах – аерофотозйомка з перекриттям кадрів і дешифрування знімків).

Наземні обліки звірів і птахів

Облік нагоном на пробних ділянках. Проводять на пробних площах, які підбирають пропорційно бонітетам угідь на 15–20% всієї площі обліку. На облікових лініях (квартальних просіках, дорогах) підраховують візуально виявлені обліковцями тварини, що були вигнані нагоничами з підібраних ділянок. Загальну чисельність видів тварин на обліку визначають шляхом екстраполяції отриманих на пробних площах даних чисельності тварин на всю територію господарства.

Цим методом обліковують переважно козулю, зайця.

Облік лінійним прогоном. Проводять у зимовий період за стійкого снігового покриву. Підбирають одну або кілька пробних площ розміром 1000 га (наприклад, лінійно розташовані 10 кварталів площею по 100 га), що охоплюють різні бонітети угідь. Обліку передує затирання слідів тварин по периметру проби. У результаті послідовного повного прогону всіх кварталів на лінії обліковці, розташовані по периметру пробної площі, обліковують вигнаних із кварталів тварин та їхні сліди. Отримані дані на пробних площах екстраполюють на всю територію господарства.

Цим методом обліковують переважно великих ратичних.

Облік тварин дворазовим маршрутно-облоговим методом. Облоговий метод обліку визначає чисельність звірів на площі за різницею в кількості вхідних і вихідних слідів тварин, помічених на межах проби. Затирають усі сліди тварин на квартальних просіках через 2 дні після випадання снігу та впродовж 2 днів поспіль обліковують вхідні й вихідні сліди в кожному кварталі. Різниця між їхньою кількістю дає чисельність тварин у ньому.

Зимовий маршрутний облік тварин за слідами. Методика обліку ґрунтується на принципі відносного обліку тварин за кількістю слідів на маршрутах. В основу методики покладено відому формулу А. М. Формозова, доповнену С. Д. Перелешиним:

Z = 1,57 S/dm,

де: Z – число звірів на одиниці площі (1 км²);

     S – кількість зареєстрованих слідів добової давнини;

     d – середня довжина добового ходу звіра, км;

     m – довжина маршруту, км.                      

Цим методом обліковують багато видів мисливських звірів.

Облік ратичних за кількістю зимових екскрементів. Суть методу полягає в тому, що дикі ратичні тварини-дендрофаги, котрі в зимовий період харчуються переважно пагонами дерев, чагарникових і чагарничкових порід, багатих лігніном, за певний період (добу) виділяють певну кількість екскрементів. Зовнішній вигляд дефекацій є видоспецифічним, а також у достатній мірі відрізняється від екскрементів, виділених в інший період року. За рахунок значного вмісту клітковини дефекації облікованих тварин зберігаються тривалий час (до одного року й довше). Підраховують число екскрементів, залишених ратичними за конкретний зимовий період на обліковій стрічці.

На основі розрахунків отримують кількість ратичних, що зимували на обліковій території.

Облік ратичних на місцях зимових скупчень. Біологічні особливості деяких видів ратичних тварин полягають у регулярному створенні скупчень особин у певні терміни року. Обліковець обирає такий маршрут, щоб за світловий день за допомогою бінокля оглянути конкретну територію з місцями, на яких переважно скупчуються тварини. Під час обліку визначають також вік і стать тварин.

Облік тварин на місцях підгодівлі. В угіддях, де проводять регулярну підгодівлю диких тварин узимку, можна проводити облік на місцях підгодівлі. Наприкінці зими біля кожного підгодівельного майданчика (комплексу, годівниці) зазвичай збираються майже всі великі рослиноїдні тварини з певної території, що спрощує їхній облік із мисливських веж.

Облік оленячих (олені, лось) у місцях гону. Проводять у заздалегідь визначений для кожного виду період гону (реву, стогону). Олені та лосі-самці в цей період збуджені, необережні, ревуть і згуртовують навколо себе самок та молодняк (гареми), що спрощує проведення їхнього обліку.

Облік ведмедів. Найбільш точний облік ведмедя можна провести ранньою весною, виявивши всі наявні барлоги на відповідній території. Розробляють мережу маршрутів із таким розрахунком, щоб обліковці за один-два дні змогли пройти одночасно по всій території закладених маршрутів.

Облік вовків. Облік вовків передбачає використання комплексу різних методів: зимового й літнього маршрутних обліків, картування ділянок мешкання, облік «на вабу» та ін.

Особливістю обліку вовків є синтез методичних складових обліку окремих мікропопуляцій або «сімей» вовків, що основані на сезонних біоекологічних та поведінкових особливостях виду.

Велике значення має комплексність методів та одночасність проведення обліку багатьма користувачами. Важливим є збір інформації про життєдіяльність вовків у господарстві впродовж року та картування результатів:

-           перевірка та реєстрація всіх випадків добування вовків із визначенням їхньої статі та віку;

-           фіксування зустрічей із хижаками та їхніх свіжих (добових) слідів у часі (дата) та географічно (№ кварталу, назва урочища) із зазначенням числа особин та їхнього приблизного віку в службових щоденниках єгерів (лісової охорони), вимір довжини відбитку ступні дорослих звірів, бажано передньої;

-           перевірка та реєстрація всіх випадків нападу вовків на худобу, собак, диких тварин тощо;

-           перевірка та визначення координат вовчих лігв у випадку знайдених виводків із зазначенням кількості вовченят;

-           фіксування випадків і координат вовчого виття, а також інших ознак життєдіяльності (місць постійних подряпин, уринації самців (самок у період гону), дефекацій тощо).

Вимірювання сліду дорослого вовка на вологому піску

Облік бобрів. Проводять у три етапи: виявлення бобрових поселень; оцінювання їхньої продуктивності (бонітування та перспективності); визначення чисельності бобрів у поселеннях. Під час бонітування бобрових угідь враховують стан кормової бази, захисні умови, гідрологічний режим водойми, вплив господарської діяльності людей.

Облік ондатр. Під час обліку сімей на водоймі підраховують усі жилі хатки (нори), кількість сімей і визначають кількість тварин у них. Одночасно визначають перспективність поселень ондатри.

Облік тварин за числом жилих нір. Таким методом обліковують нірних тварин. Облік по норах проводять на території усього господарства паралельно з картуванням, тобто нанесенням усіх виявлених нір на карту-схему мисливських угідь. Наявність такої карти значно полегшує облікові роботи й дає можливість спостерігати щорічні зміни заселеності угідь нірними хижаками та зв’язок із епізоотичним станом довкілля.

Облік видри та норок (комплексний). Враховують як сліди, так і нори разом із бобром.

Облік за числом жилих нір (лис, борсук, уссурійський єнот, на півдні – бабак). Проводять за допомогою картування.

Облік водоплавних птахів на гніздуванні.

Облік водоплавних птахів на зорях проводять перед відкриттям сезону полювання на початку серпня. За наявності великих територій водно-болотяних угідь (заплави рік, заболочені масиви тощо) обліковці розміщуються на облікових місцях на їхніх діагональних лініях, які перетинають увесь масив, таким чином, щоб кола обліку кожного з обліковців межували з обліковими колами сусідніх обліковців. Облік проводять на вечірній та на вранішній зорях.

Облік водоплавної дичини на окремих водоймах. Якщо водно-болотяні угіддя господарства – це окремі водойми, облік проводять на кожній із них шляхом візуального обстеження всієї площі або її частини з наступним записом в обліковий журнал або картку. Під час обліків відзначають виявлених дорослих птахів та їхні виводки.

Методи обстеження водойм можуть бути різноманітними й комбінуватися між собою: піший маршрут по берегу водойми, пересування на човні, виявлення птахів за допомогою собаки, аерофотознімання «відкритих» акваторій із літака, гелікоптера, БПЛА тощо.

Обліки мисливських птахів під час токування (глушець, тетерук, орябок, слуква, бекас та ін.). Базується на характерній поведінці деяких мисливських птахів навесні під час парування (токування). Облік проводять із куренів та на тязі – місцях льоту, на місцях боїв тощо.

Обліки тварин за допомогою собаки. Облік проводять за аналогією з процесом полювання. Пошук та інвентаризація тварин за допомогою собаки має вигляд вибіркового методу прогону на пробних ділянках, лише роль нагоничів виконує спеціально навчений мисливський собака, що рухається зигзагом («човником»).

Анкетно-опитові методи обліку. За основу того чи іншого анкетно-опитового методу обліку приймають дані чисельності певного виду тварин на окремій території (обходу, лісництва, мисливського господарства) від певного респондента. Зазвичай таким методом визначають чисельність тварин із низькою фактичною щільністю населення в мисливських угіддях, зокрема – рідкісних. Проведення обліку буває анкетним (письмовим) або опитовим (усним), бажано від багатьох перевірених респондентів.

Опрацювання анкетно-опитувальних методів обліку тварин показало, що найбільш ефективним є підготування професійного рівня респондентів та розроблення спеціалізованих повидових анкет із урахуванням особливостей кожного виду, що є на обліку: біології, екології, стаціального та сезонного розподілу тварин в угіддях, фенології, конкурентів, причин смертності та ін. Доцільними є вибіркові польові перевірки анкетних даних.

Облік тварин за допомогою автоматичної фото- (відеофіксації). Застосовують для багатьох видів, зокрема – рідкісних тварин. Потребує достатньої кількості встановлених в угіддях так званих «фотопасток», розташованих на перетині доріг, стежок тварин, у вірогідних місцях проживання, живлення тварин тощо.

Дикі кабани, сфотографовані фотопасткою вночі на підгодівельному майданчику (серпень, 2018 р.) (Фото: І. М. Шейгас)

​Дикі кабани, сфотографовані фотопасткою на підгодівельному майданчику (червень, 2018 р.) (Фото: І. М. Шейгас)

Самці-пантачі козулі взимку (Фото: І. М. Шейгас)​

У результаті аналізу відносно нових для умов України методів обліку тварин за допомогою камер фотостеження (фотопасток) встановлено, що важливими методичними особливостями є визначення необхідної кількості камер відеоспостереження для ефективного покриття території обліку та вибір правильних місць їхнього встановлення (стежки, місця постійних переходів тварин, місця живлення, галявини, розвилки доріг, перетин квартальних просік тощо).

Використання протягом тривалого часу автоматичної системи фотокамер для цілодобового стеження, виведених на загальний «командний» пункт, показало ефективність їхньої дії не лише для проведення облікових робіт, але й для охорони мисливських угідь від незаконних полювань.

Облік тварин за допомогою мічення та GPS-картування. Метод оснований на попередньому відлові окремих тварин, їхньому міченні електронними датчиками (ошийниками) для наступного дистанційного стеження за ними за допомогою приймально-передавальних пристроїв (наприклад, GPS-трекерів та комп’ютера з електронною картою). Завдяки заточкованим на картах маршрутам переміщення мічених тварин у будь-який час можна визначати місця локалізації груп тварин, індивідуальні ділянки мешкання тварини (сім’ї), визначати кормові кочівлі чи міграції.

Облік за кількістю добутої дичини. Використовують в умовах інтенсивного ведення мисливського господарства. Особливо доцільно використовувати цей метод під час добування хутрових звірів та деяких видів пернатої дичини. Дані про кожну добуту тварину (дата й місце добування, вид, вік та стать тварини, її маса) заносять у сумарний державний реєстр. Поточний контроль результату допомагає визначитися не лише з фактичним розміром добування, але й з його відповідністю до запланованих кількісних та статево-вікових характеристик збереженої частини популяції.

Важливо зазначити, що науковцями складено систематичний список основних традиційних мисливських та окремих рідкісних видів ссавців України, а також сформовано перелік видів, які обов’язково потрібно обліковувати в мисливському господарстві.

До нього увійшли 35 видів ссавців 4 рядів (10 родин) та 102 види птахів 6 рядів (10 родин).

Результати дослідницької роботи науковці виклали в проекті «Інструкції з методів обліку чисельності мисливських тварин».

За матеріалами

наукового звіту н. с. Поліського філіалу УкрНДІЛГА Ігора Гулика

за темою «Удосконалити методи обліку чисельності мисливських тварин»