Всихання сосни на Західному Поліссі: актуальні дані

Опубліковано: 2020-04-03

Уже найближчим часом розпочнеться черговий сезон усихання соснових лісів. Спрогнозувати його найбільш вірогідний перебіг, а також головні поточні характеристики можливо лише на основі попереднього моніторингу розвитку комплексів стовбурових шкідників і хвороб. Цільові науково-дослідні роботи такого спрямування впродовж 2019 р. проводили співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГА в сосняках ДП «Городоцьке ЛГ», «Колківське ЛГ», «Маневицьке ЛГ» Волинського ОУЛМГ та ДП «Клесівське ЛГ» і «Соснівське ЛГ» Рівненського ОУЛМГ.

За результатами досліджень виявлено, що ключову роль у всиханні сосни відігравали короїди та трахеомікозні хвороби провідної системи стовбура і крони, тому цей тип всихання буде залишатися найбільш поширеним і надалі. При цьому інтенсивність всихання вже на початку вегетації знизилася орієнтовно у 5–8 разів у різних районах. Це передусім зумовлено тим, що у 2019 р. внаслідок несприятливих для короїдів погодних умов не сформувалося перше, типове для останніх років весняне покоління верхівкового короїда. Загалом, сезонна динаміка всихання сосняків Західного Полісся характеризувалася відсутністю осередків навесні, появою першого значущого патологічного відпаду на початку літа та поступовим підвищенням обсягів відмирання сосни на кінець сезону. У вересні-жовтні в сосняках зони утворилися зимувальні поселення шкідників із короїдними запасами, достатніми для подальшого розгортання їхніх комплексів у 2020 р.

Загалом, зменшення короїдного навантаження на соснові ліси та відповідне зниження інтенсивності всихань (вперше після спалаху масового розмноження шкідників 2016–2018 рр.) було результатом поєднаного впливу кількох чинників. Головними з них були:

• Сприятливі для лісів і несприятливі для шкідників погодні умови – насамперед, надходження 2–2,5 норм атмосферних опадів у другій половині весни. Висока обводненість сосни навесні забезпечила надійне функціонування її системи смоловиділення та ентомостійкість.


• Істотне зростання чисельності ентомофагів. У сосняках зареєстровано близько 10 видів ентомофагів.


• Проведення санітарних заходів. Вони були ефективними щодо боротьби з короїдами лише в тій частині, де рубками осінньо-зимового періоду було ліквідовано зимувальні скупчення короїдів, а під час вегетації заселені шкідниками дерева видаляли (з одночасною утилізацією порубкових решток) ще до вильоту чергового новоутвореного покоління.

Моніторинг минулорічної життєдіяльності основних видів шкідників засвідчив, що динаміка популяцій верхівкового короїда супроводжувалась виразними пристосувальними реакціями окремих із них. Зокрема, виявилося, що шестизубчастий короїд є пластичнішим видом проти верхівкового щодо місць виведення й тому стійкішим щодо впливу факторів, які обмежують його поширення. Через недоступність на початку теплого сезону сосон, здатних функціонувати в якості ресурсу для живлення й розмноження (повною мірою на той час забезпечених вологою), він змінив звичні місця виведення, перемістившися на лісосіки та склади. У цей період популяції шестизубчастого короїда зберігалися завдяки відродженню на заготовленій лісопродукції, де вселення жуків розпочиналося 5–7 днів після зрубування стовбурів. Масові поселення також формувалися у штабелях деревини верхніх і нижніх складів, пунктів переробки. У першій половині літа цей короїд почав уражувати дерева, що ростуть, причому в більшості випадків раніше за верхівкового короїда. Незважаючи на зменшення інтенсивності всихання, лісопатологічна ситуація в соснових насадженнях Західного Полісся залишається загрозливою. Про високу вірогідність подальшого розвитку спалаху розмноження шкідників і хвороб та чергової хвилі масового всихання сосни свідчать такі передумови:

• Аномально тепла зима з низьким вологонакопиченням. Основна сукупність сосняків увійшла в зимівлю в сильноослабленому або ослабленому стані, дотепер їхні місцезростання недостатньо обводнені.


• Неминуче в умовах фінансової кризи загальне скорочення обсягів санітарно-оздоровчих заходів, що мінімізуються також через зміну типу всихання  на дрібно-осередковий, та надію лісівників на незворотний характер затухання всихання. Тому в лісах збережуться джерела подальшого поширення шкідників і хвороб.


• Формування й збереження широкого комплексу небезпечних видів стовбурових шкідників понад 15 видів, з яких до 10 видів мають підвищену чисельність як порівняти з природним фоном.


• Зафіксоване у 2019 р. явище – шестизубчатий короїд замістив верхівкового і став головним агентом летального ушкодження сосни. Цим шкідником та занесеними ним офіостомовими грибами вражається зазвичай нижня частина стовбура або верхня частина стовбура чи обидві частини разом, внаслідок чого фінансові втрати від всихання є вищими в кілька разів, ніж від ушкодження верхівковим короїдом. Потенціал заміщення мають і інші види, зокрема, в окремих лісництвах найбільш шкодочинним видом була синя соснова златка. Відзначається також підвищення чисельності малого й великого соснових лубоїдів, які суттєво погіршують санітарний стан і приріст сосни.


• Загалом у соснових лісах наявні значні популяції основних видів стовбурових шкідників, достатні для прогресивного поширення. Всихання 2014–2018 рр. показали, що короїдно-трахеомікозні комплекси мають високу мобільність і здатність зумовлювати лісопатологічну кризу сосняків у короткі терміни.

Таким чином, у сосняках Західного Полісся прогнозують продовження шкодочинної діяльності стовбурових шкідників і пов’язаних з ними хвороб. Воно може виявитися як у варіанті хронічного типу меншої інтенсивності всихання, так і гострого відмирання сосни – за умови підвищення посушливості та зневоднення місцезростань сосни, вітровалів, буреломів, пожеж та інших стрес-факторів. Переважно лісопатологічна ситуація у 2020 р. залежить від вчасності та повноти видалення короїдних запасів кінця 2019 р., а також від погодних умов на початку і впродовж вегетації.

Головним завданням практики лісозахисту є запобігання цілком можливому відновленню масового всихання сосни. Ситуація вимагає постійного наукового моніторингу, першочергово для найнебезпечніших видів короїда, які вже спричинили всихання сосняків, а також для інших потенційно загрозливих видів.

С. н. с. Поліського філіалу УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук В. О. Бородавка,

н. с. Поліського філіалу УкрНДІЛГА О. Б. Бородавка