Дуб звичайний у сучасних соснових формаціях Західного Полісся

Опубліковано: 2020-04-16

Масштабні лісопатологічні процеси останніх років, що найгостріше виявилися у вигляді масового всихання, незаперечно засвідчили наявну глибоку кризу сосняків і невідкладну потребу корінних змін базових елементів лісовирощування. Загальновідомо, що ефективні практики підвищення біологічної стійкості лісів базуються насамперед на збагаченні видового складу насаджень, в оптимальному варіанті – на відновленні структури деревостанів природного формату або наближеного до нього.

Вже доведено, що належний баланс стійкості й продуктивності насаджень забезпечується у разі їхнього відтворення з використанням природного поновлення. Здебільшого цей напрямок розвивається у вузькоспеціалізованому варіанті – для природного відновлення сосни. Безперечно, альтернативи сосні звичайній як головній лісоутворювальній породі в поліській зоні немає. Водночас її представництво у складі потрібно знижувати, доповнюючи значним компонентом інших порід, які найдоцільніше обирати із місцевих корінних видів.

Загалом у зоні ареалів поліських сосняків до складу основних корінних порід входять понад 20 видів деревної та дещо менше видів чагарникової рослинності. Раніше вони були невід’ємним і вагомим компонентом сосняків, у якому була й цінна дубова складова. У період розведення передусім сосни та її домінування у складі насаджень (особливо з другої половини минулого століття) представництво місцевих супутніх порід, зокрема дуба звичайного, було зведено лісогосподарськими та лісокультурними діями до мінімуму. Однак їхні популяції збереглися, вони  розвиваються та є учасниками сучасного лісоутворювального процесу. Для підвищення біологічної стійкості насаджень цю природну складову необхідно поступально наростити комплексом заходів підтримки і повернути до складу сосняків.

У дослідженнях стану природних популяцій корінних лісоутворювальних порід у соснових формаціях та визначення їхнього сучасного лісовідновного потенціалу, започаткованих у 2019 р., базовими підприємствами були підприємства ДП «Володимир-Волинське ЛГ», «Ратнівське ЛМГ», «Старовижівське ЛГ» Волинського ОУЛМГ.

У корінних насадженнях свіжих та вологих гігротопів суборів і сугрудів, яким притаманний оптимальний баланс продуктивності та стійкості, обов’язковим елементом є дуб звичайний у другому ярусі. На сьогодні, в умовах розвитку процесу дестабілізації сосняків, виникла гостра необхідність повернення до їхнього складу цієї породи. Найдоцільнішим і перспективним варіантом є відновлення в сосняках популяцій дуба звичайного суборевого екотипу – корінного місцевого виду, що повною мірою відповідає як природним прототипам, так і зміненим умовам росту.

Загалом для дуба суборевого екотипу, виділеного М. І. Гордієнком, властивою є низка характеристик, які роблять його найбільш придатною породою для вирішення поточних завдань. Він має здатність рости разом із сосною у специфічних лісорослинних умовах і пристосований до росту в другому ярусі (потребує менше світла). Йому притаманна менша вибагливість до родючості ґрунту й вища посухостійкість. Інтенсивність транспірації в нього є нижчою. Відзначено також потужніший ріст кореневих систем і надземної частини в молодому віці.

За попередніми результатами досліджень, сучасні популяції дуба в сосняках регіону наразі є малочисельними як для корінної лісоутворювальної породи. Водночас встановлено, що дуб звичайний трапляється в широкому діапазоні едатопів соснових лісорослинних умов – від А₂ до С₅. У сучасних сукупних популяціях цієї породи, враховуючи підріст, кількісно переважає складова природного походження.

Обстеження показали, що орієнтовно в третині сосняків старшого віку присутній життєздатний підріст дуба звичайного різної густоти. Закономірно вищий ступінь поширення дубового підростного компоненту відзначено на територіях, які здавна знаходяться під лісом, де збереглася залишкова, але діюча насіннєва база.

Останніми роками внаслідок зрідження, розладнання й розпаду деревостанів набув розвитку процес активізації дубового підросту. Помітно зростає й кількість екологічних ніш для вселення дуба. Загалом підріст дуба оцінюють як життєздатний і перспективний. У доволі вагомій частині фонду соснових формацій вже існує підготовлена природою дубова складова (при цьому кращого стану й розвитку – саме у пристигаючих та стиглих деревостанах), необхідна для оптимізації складу майбутніх лісів.  

Розвинений ярус дубового підросту у стиглому сосняку природного походження

У соснових молодняках суборів і сугрудів дуб звичайний природного походження трапляється більш як на третині площ. Дуб успішніше розвивається на ділянках лісовідновлення, де сосна була початково зрідженою. При цьому зазвичай утворюються оптимізовані мішані насадження мозаїчно-куртинного типу. Загалом підтверджено суттєво кращий ріст і розвиток дуба в біогрупах, незалежно від його походження.

Комплексне оцінювання мішаних дубово-соснових молодняків показало, що оптимальне поєднання рівнів продуктивності та стійкості притаманне насадженням із представництвом у складі 3–4 одиниць дуба.

Зразок розвиненої мішаної сосново-дубової формації, в якій під час відтворення нового покоління лісу успішно використано природне поновлення дуба

Загалом дослідження вже сформованих у волинських лісгоспах виробничо-експериментальних 10–25-річних мішаних сосново-листяних молодняків, де дубовий компонент утворився комбінованим (із штучних та природних особин) або природним шляхом, незаперечно підтвердили перспективність і доцільність такого способу лісовідновлення.

В. О. Бородавка, канд. с.-г. наук, с. н. с. Поліського філіалу УкрНДІЛГА, 

О. Б. Бородавка, н. с. Поліського філіалу УкрНДІЛГА