Пішов із життя лісовий селекціонер Роман Михайлович Яцик

Із глибоким сумом повідомляємо, що 4 січня 2021 року, на 74-му році життя, перестало битися серце відомого лісового селекціонера, провідного наукового співробітника лабораторії лісовідновлення і селекції Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака, кандидата сільськогосподарських наук, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України Романа Михайловича Яцика. Він був людиною неймовірної працьовитості, невичерпної енергії, та водночас скромності й надійності. Внесок Романа Михайловича у розвиток лісової селекції, науку та справу підготовки висококваліфікованих фахівців важко переоцінити.

Майбутній видатний селекціонер та великий Вчитель, як називають Р. М. Яцика його послідовники, народився 20 лютого 1946 року в с. Гвіздець Івано-Франківської області. У 1966 році отримав диплом техніка лісового господарства у місцевому технікумі. У 1968 р. вирішив продовжити навчання та вступив до Львівського лісотехнічного інституту, на базі якого у 1972 р. отримав кваліфікацію інженера лісового господарства. Наука приваблювала молодого фахівця – 1974-1976 стали роками навчання в аспірантурі. Кандидатську дисертацію «Біологічні основи елітного насінництва сосни звичайної реліктового походження в Українських Карпатах» за спеціальністю 06.03.01 — лісові культури, селекція, насінництво й озеленення міст Роман Михайлович захистив у 1981 р. в УкрНДІЛГА, м. Харків.

Р. М. Яцик працював в Українському державному лісотехнічному університеті, був заступником директора УкрНДІгірліс із наукової роботи, декілька років очолював Івано-Франківське обласне відділення Українського товариства генетиків і селекционерів. Більше 50 років свого життя Роман Михайлович присвятив збереженню і відтворенню генофонду лісів Карпатського регіону, розвитку лісової селекції і насінництва в країні. Доклав багато зусиль до відбору, створення та підтримання науково-дослідних та виробничих насінницьких об’єктів, отримання сортів лісових деревних рослин. Приймав активну участь у роботі Експертної ради з сортовипробування лісових деревних порід Державної комісії з випробування та охорони сортів рослин України (м. Київ),  а  у період з 1999 по 2007 рік очолював Експертну раду.

Результати наукових досліджень відображені у 300 опублікованих працях, а саме: 15 монографіях та розділах книг, 9 авторських свідоцтвах, навчально-методичних виданнях, рекомендаціях та інших нормативних документах, які стосувалися вдосконалення лісової селекції і насінництва в карпатському регіоні, зокрема: відбору плюсових дерев, технології створення промислових плантацій плодово-ягідних рослин та лісонасінних плантацій, формування і експлуатації лісонасінних ділянок, ведення господарства в лісових генетичних резерватах, комплексної оцінки інтродуцентів для створення лісів різного цільового призначення,  із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів лісових деревних видів у карпатському регіоні і на прилеглих територіях. Був одним із авторів важливих для країни документів, а саме «Концепції збереження і невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів в Україні» (2011), «Положення із виділення, збереження та сталого використання генетичного фонду лісових деревних порід в Україні» (2012), Настанов із лісового насінництва (1993, 2017),  Програми сортовипробування лісових деревних порід в Україні (2019), Методики сортовипробування лісових деревних порід. Відомче випробування (нова редакція) (2019).

Роман Михайлович брав участь у роботі Європейської Програми Збереження Лісових Генетичних Ресурсів (EUFORGEN), у процесі співпраці з якою розроблена методика з комплексної оцінки лісових генетичних ресурсів. Був одним із авторів Доповідей про стан лісових генетичних ресурсів в Україні, підготованих на замовлення ФАО (2012, 2020).

Роман Михайлович був дуже мудрою, інтелігентною, доброзичливою людиною. Щедро ділився знаннями і досвідом з колегами-науковцями, виробничниками, студентами й аспірантами.

Людина жива поки її пам’ятають, а Романа Михайловича пам’ятатимуть і з вдячністю згадуватимуть не лише його рідні, а й друзі, колеги та учні. Живим пам’ятником Роману Михайловичу Яцику будуть створені ним дослідні об’єкти, які ще багато років вивчатимуть наступні покоління науковців.

Вічна пам’ять!

                                                                                              Колектив УкрНДІЛГА
та його науково-дослідної мережі