Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція (Краснотростянецька ЛНДС»)

42600
    вул. Нескучанська, 15
    м. Тростянець
    Сумська обл.
    8-(054-58)-5-14-46

   e-mail: krtrost-lnds23atukr [dot] net

 

 

 

Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція перебуває у складі УкрНДІЛГА з 1930 р.
Організація станції припадає на 1923 р., коли група лісівників-дослідників почала проводити наукові дослідження в Тростянецькому лісгоспі. В 1926 р. було виділено Краснотростянецьке дослідне лісництво (1000 га), а в 1934 р. до станції увійшов увесь Тростянецький лісгосп (понад 20000 га). З 1938 р. лісгосп і станція знову стали окремими організаційними одиницями, коли в дослідно-методичних питаннях лісгосп підпорядковувався лісовій дослідній станції, а в адміністративно-господарському відношенні – Харківському, а потім Сумському управлінням лісового господарства.
Вибір місця організації станції обумовлений тим, що вже на той час в Тростянці склалися широко відомі лісокультурні традиції. Так, у 1884 р. соснові посадки в Тростянці були визнані зразковими й відзначені грошовою премією та золотою медаллю, в 1886 р. ці культури одержали високу оцінку від учасників VІ Всеросійського лісового з’їзду і описані в „Лесном журнале” (Толвінський, 1887). У 1887 р. на Всеросійській сільськогосподарській виставці (в Харкові) Тростянецькому лісництву вдруге було присуджено золоту медаль „За успішне розведення лісових порід у великих розмірах”. Досвід і вирощування сосни в Тростянецьких лісах описав Ф.К.Арнольд у ІІ томі монографії „Русский лес” (1899).
У дореволюційний період ведення лісового господарства у Тростянецьких лісах консультував проф. М.М.Орлов. У той час було створено значну кількість лісових культур різного породного складу, схем змішування та розміщення.
Таким чином, на час створення станції вже існувала експериментальна база, що потребувала досліджень і узагальнень.
У подальшому в Тростянецькому лісовому господарстві закладено пробні площі з рубок догляду різної інтенсивності, численні об’єкти з лісової селекції та інтродукції та інші. Нині експериментальна база в Тростянецькому лісгоспі нараховує близько 160 о’бєктів загальною площею 500 га.
На станції працювали такі відомі вчені, як П.С.Погребняк, А.Б.Жуков, П.К.Фальківський, І.М.Патлай, В.В.Гурський та багато інших. На об’єктах станції проводили дослідження Д.Д. Лавриненко, П.С.Пастернак, П.П. Ізюмський, Г.Р.Ейтінген та інші.
Дослідження, проведені в умовах свіжої кленово-липової діброви, показали, що на продуктивність мішаних культур дуба значною мірою впливають склад, густота, схема змішування та розміщення садивних місць.
Культури дуба, створені сіянням, виявилися стійкішими, ніж створені садінням. Вдало створені лісові культури продуктивніші за природні деревостани.
Лісові культури, мішані за складом і складні за формою, продуктивніші та стійкіші за чисті культури.
До 15 років культури однакового породного складу і схеми змішування, але з різним розміщенням, мають різну продуктивність. Відрізняються вони також за ростом по діаметру і у висоту головних порід. Але до віку 25 років вплив розміщення нівелюється.
Лісові культури, що відрізняються породним складом, густотою, схемами змішування та розміщенням, мають суттєві відмінності в рості головних порід і продуктивності до 50-річного віку. Найкращим зростанням головних порід (дуба та ясена) та найбільшою продуктивністю характеризуються лісові культури, створені чергуванням чистих рядів дуба з рядами суміші супутніх порід.
До віку 80 років у культурах різного породного складу, густоти, схем змішування й розміщення починається вирівнювання за запасом на кореню і загальною продуктивністю. Але середній діаметр головних порід і кількість крупномірної деревини значно більші в лісових культурах, створених змішуванням чистих рядів дуба з рядами суміші супутніх порід. Таксова вартість ліквідного запасу деревини на кореню та чистий середньорічний прибуток у таких лісових культурах майже вдвічі вищі, а умовний строк окупності у 2–3 рази менший. Біохімічні процеси нтенсивніше відбуваються в ризосфері мішаних біогруп, ніж чистих (особливо – дуба).
Високу продуктивність мають лісові культури, в яких чисті ряди дуба чергуються з чистими рядами клена. Особливо ефективні ці культури при введенні рядів клена через 6–8 років після створення рядів дуба.
Значно підвищити економічну ефективність вирощування дубових насаджень можна за рахунок рубок догляду. Вивченню цього питання присвячено значну кількість досліджень лісодослідної станції. Вивчали верховий і низовий методи рубок догляду, датський, лінійний та інші. Вивчали також різні режими густоти, яких досягали через інтенсивність рубок догляду. На базі цих досліджень розроблено цільові програми вирощування дубових насаджень.
Найбільшого поточного річного приросту за запасом насадження досягає до 40- річного віку. Далі приріст зменшується. Для досягнення максимального запасу на вік стиглості необхідно деревостан до 40 років утримувати в режимі сильних зріджувань, з 40 до 60 років – в режимі середніх зріджувань. У подальшому прохідні рубки можна замінити на санітарні рубки, якими слід вибирати свіжо заселені дерева з метою попередження відпаду на 5–10 років наперед. При проведенні прохідних рубок високої інтенсивності деревостан до віку стиглості не набуде найвищого запасу.
Лісові культури сосни в Тростянецькому держлісгоспі мають високу продуктивність. Дуже цінним виявився мимовільний досвід щодо впливу географічного походження насіння сосни на ріст і продуктивність насаджень. Культури сосни, вирощенні із насіння, одержаного із Дармштадта, мають вищу кривизну стовбурів і гірший ріст порівняно з культурами сосни з насіння місцевого походження.
Встановлено, що за рахунок правильного проведення рубок догляду в соснових лісових культурах можна підвищити економічну ефективність на 40%, додатково одержати з 1 га до 150 м.куб. деревини, а також значно підвищити продуктивність праці.
На матеріалах досліджень на пробних площах з рубок догляду в соснових деревостанах сосни також складено цільові програми вирощування культур сосни.
Одним із найбільш цінних об’єктів у Тростянецькому лісгоспі є географічні культури сосни, створені в 1928-1929 рр., географічні культури дуба 1940 та 1976-1977 рр., географічні культури ясена 1930 р., географічні культури модрини 1954 р. та значна кількість інших селекційних об’єктів, створених співробітниками інституту та станції під керівництвом І.М.Патлая. На цих об’єктах проводили постійні лісівничо-таксаційні обліки, фенологічні спостереження, біохімічні дослідження, вивчали питання внутрішньовидової мінливості й використання її для підвищення якості штучних насаджень.
На базі географічних культур сосни створено гібридні насінні плантації високого генетичного рівня, в яких використано результати досліджень загальної та специфічної комбінаційної здатності, внутрішньовидової мінливості сосни звичайної для одержання високопродуктивних гібридів.
З 1966 р. почалося створення географічних культур ІІ покоління, а також вивчення потомств від плюс дерев сосни по всій Сумській області.
Із інтродуцентів для лісового виробництва в Тростянці найбільше значення мають модрина, сосна веймутова, сосна чорна австрійська, ялина. Вперше про інтродуценти в Тростянці згадується в роботі А.Л.Толвінського за 1887 р.
Модрину вводили як в лісові культури дуба в умовах груду, так і в культурах сосни в умовах субору. В обох випадках вона значно підвищує продуктивність деревостанів і позитивно впливає на ґрунт, підвищуючи в ньому вміст рухливих форм азоту, фосфору й калію, покращується також доступ тепла і опадів до ґрунту.
Швидкий ріст модрини, особливо в молодому віці, став причиною створення „швидкостиглих” лісових культур в умовах свіжого груду, в яких ряди берези з модриною чергувалися з рядами ясена. Запас стовбурової деревини в цих культурах у віці 25 років майже вдвічі перевищував запас листяних культур із дубом на суміжній ділянці.
У природних насадженнях ялина в Тростянецьких лісах не росте у зв’язку з меншою кількістю опадів і меншою відносною вологістю повітря порівняно з її ареалом.
На довговічність і успішність росту ялини у свіжому груді впливають фенологічна форма дуба і спосіб змішування цих порід. Виявлено покращення структури ґрунту в дубово-ялинових культурах.
Ялина, висаджена в нижніх частинах балок виявилася стійкою.
Культури ялини в умовах свіжої судіброви і в 100-річному віці відповідають І бонітету, мають повноту 0,7 і запас стовбурової деревини 487 м.куб. на 1 га.
Серед інших деревних інтродуцентів, випробуваних у лісових насадженнях Тростянецького держлісгоспу, назвемо бархат амурський, горіхи чорний, волоський, сірий, маньчжурський, черемху пізню, ясен зелений, кизил, гікорі білий і гіркий. Значна кількість із них плодоносять і Тростянецькі ліси можуть бути постійною насіннєвою базою їх поширення в Лівобережному Лісостепу України.
У 1962–1964 рр. в Тростянецькому лісгоспі на площі 6,0 га створено дендропарк, в якому висаджено 250 видів деревних і чагарникових порід.
Співробітником станції М.І.Бережним вирощено й вивчено 80 видів цінних плодово-ягідних, декоративних і лікарських рослин. За результатами розроблено рекомендації з їх впровадження у виробництво.
Останнім часом на станції тривають роботи з лісової селекції та насінництва, лісових культур, станція бере участь у дослідженнях з моніторингу стану та продуктивності лісових екосистем, удосконалення систем рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства.
У північно-східній частині Лівобережного Лісостепу України, в зоні діяльності станції, є невирішеними проблеми підвищення якості, поліпшення стану й підвищення стійкості дубових насаджень. Збільшується частка лісів, що вік яких перевищує вік стиглості. В окремих випадках головні породи не відповідають типу лісорослинних умов, особливо у свіжій кленово-липовій діброві, де потенційно можна вирощувати на 15833 га дуба, ніж нині. Разом з тим 547 га дуба вииростає в умовах свіжого бору і не відповідає цим умовам.
Таким чином, окрім традиційної тематики, станція на найближчий час матиме вирішувати інші актуальні питання, що випливають із проблем регіону.