Усім світом проти короїда

Усихання соснових насаджень, причини цього явища та як мінімізувати його наслідки обговорили науковці на міжнародній конференції у Києві. Про результати її — у інтерв’ю доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка Лісівничої академії наук України, завідувачки лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького Валентини Мєшкової.

— Соснові насадження всихають не лише в Україні, а й по всьому світу, то чому ж конференцію проводили в нас?

— У нас це явище набуло катастрофічних масштабів. Саме тому НАН України спільно з НАН Білорусі за ініціативи Держлісагентства зібрали міжнародну наукову конференцію тут. А підготовку та методичний супровід, згідно з рішенням Президії НАН України, було покладено на Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА). У роботі конференції взяли участь провідні науковці-лісознавці з Австрії, Білорусі, Німеччини, Польщі та України, члени міжнародних організацій, зокрема Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), вітчизняні та зарубіжні представники інших суміжних наук, які свого часу забили на сполох.

— Стійкість або уразливість сосняків до збудників хвороб чи шкідників обумовлюють різні причини. Які з них поєднуються в Україні?

— Перше — зміни клімату на планеті, зокрема за окремими регіонами, плюс короїди. Через зростання середньорічної температури повітря та зменшення його вологості гідротермічний коефіцієнт на Поліссі набув значень, характерних для Лісостепу, а в Лісостепу — характерних для Степу. Найбільш різке ослаблення лісів Полісся спричинене тим, що коріння дерев розвивалося десятиліттями за певного рівня ґрунтових вод і не встигло адаптуватися до доволі швидкого його зниження після посухи 2009 року та наступних, що повторювалися кожні 2–3 роки. Пом’якшення зим покращило умови для виживання шкідників під час зимівлі. Унаслідок зміщення дат початку вегетаційного періоду порушилася синхронність сезонного розвитку дерев, їхніх шкідників і природних ворогів цих шкідників, як це було прогнозовано науковцями УкрНДІЛГА ще понад 15 років тому.

Друге — діяльність людини. Збільшення площ орних земель і населених пунктів, забруднення повітря та ґрунту різними відходами, хімікатами та добривами, рекреаційне навантаження, поступове зростання кількості дрібноконтурних ділянок насаджень, узлісся яких не встигають сформуватися як природні. Великий внесок додали масова меліорація земель Полісся у XX ст. і припинення підтримки меліоративної системи останніми десятиліттями.

Третє — неврівноважений догляд за лісами. Негативно позначилося вирощування чистих одновікових і одноярусних соснових лісів, невчасні рубки догляду, особливо освітлення та прочищення. Лісосічні залишки, складені в купи на зрубах, створили чудові умови для розмноження верхівкового короїда як у регіонах, де ці залишки могли б висохнути, так і там, де їх могли б заселити дереворуйнівні гриби й не дати шкіднику завершити розвиток. Використання подрібнювачів під час очищення лісосік було б менш шкідливим для лісових екосистем, ніж спалювання лісосічних залишків.

А перекриває всі ці недоліки недосконалість вітчизняної нормативної бази, зокрема стосовно проведення санітарних рубок і рубок догляду. Так званий «сезон тиші» забороняє проводити навесні та на початку літа санітарні рубки, тоді як інші рубки дозволені. Процедура отримання дозволу на санітарні рубки триває довше, ніж розвиток короїда в заселених ним деревах. Тобто ці рубки не виконують оздоровчих функцій. Якщо ж під час вибіркової санітарної рубки виявлено нові поселення короїдів, дозвіл на їхнє вилучення необхідно отримувати окремо. Для того, аби якимось чином перервати цей замкнутий ланцюжок негативних умов, ми опублікували переліки необхідних змін у нормативних документах, зокрема в «Тимчасових рекомендаціях щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених стовбуровими шкідниками» (затвердженими НТР ДАЛРУ прот. № 5 від 20.12.17 р.).

Стан лісів останнім часом погіршується в різних регіонах світу. Масово уражуються збудниками хвороб і заселяються шкідниками чисті культури сосни в Центральній і Північній Америках, Азії, Південній Африці та Новій Зеландії. Яким є зарубіжний досвід у вирішенні проблеми?

— Поширюються осередки всихання соснових лісів в Австрії, Білорусі, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Угорщині, Чехії, країнах Скандинавського півострова тощо. Лише в Білорусі площа загиблих соснових насаджень у 2018 році сягнула 50 тис. га, а в Польщі — понад 70 тис. га, втрати деревини перевищили три млн куб. м.

Саме тому під час виступів було акцентовано увагу на особливостях ведення господарства в сосняках в умовах зміни клімату та антропогенного навантаження, а також на шляхах пом’якшення економічних, екологічних і соціальних наслідків.

Зокрема, згідно із законодавством Австрії, комплексний наглядовий орган консультує власників лісів, які свідомо виконують необхідні заходи захисту лісу, спрямовані на ефективне виконання лісом екологічних функцій, тому що це є необхідним для їхніх дітей і онуків.

Застосування результатів наукових досліджень — фітопатологічний центр Інституту лісу НАН Білорусі впроваджує у лісове господарство технології ДНК-діагностики видового складу патогенних організмів, які поширюють комахи-ксилофаги, що прискорює ослаблення й відпад дерев. Методами молекулярної генетики діагностують шкідливі організми також під час фітосанітарного моніторингу лісів і розсадників, відбору стійких клонів лісових порід, методами біотехнології отримують стійкий садивний матеріал тощо.

Зарубіжний досвід колег також свідчить: ефективні локалізація й ліквідація осередків стовбурових шкідників можливі лише за умови їхнього оперативного виявлення та вилучення свіжозаселених дерев до завершення розвитку потомства короїда під корою. Тобто термін від часу виявлення осередку до проведення відповідних рубок — мінімум 20 днів! З урахуванням тенденцій потепління він має бути ще коротшим. Це підтверджує необхідність внесення термінових змін і доповнень до «Санітарних правил у лісах України».

Дієвими заходами, як зазначено в доповідях, є також утилізація лісосічних залишків (переважно подрібненням), негайне вивезення заготовленої деревини та за необхідності — її оброблення інсектицидами. Оброблення соснових насаджень інсектицидами проти стовбурових шкідників неефективне через їхнє перебування під корою протягом найбільшого часу та неодночасний вильот із дерев. Так само не діють ловильні дерева, оскільки короїди віддають перевагу саме всихаючим деревам. До того ж корування чи обприскування інсектицидами ловильних дерев спричиняє загибель ентомофагів.

У Європі створюють сприятливі умови для розвитку комахоїдних птахів, безхребетних ентомофагів, розмножують ентомопатогенні гриби, бактерії й нематоди та вносять одержані біопрепарати в осередки шкідників. Водночас ці заходи ефективні лише на певних фазах їхнього спалаху. Ми це обґрунтували ще кілька десятиліть тому на прикладі застосування вірусних препаратів проти непарного шовкопряда та рудого соснового пильщика. Ефективним може бути випуск в осередки ентомофагів, які розмножені у біолабораторіях, але потрібно неодноразово вносити достатню кількість особин. Феромонні пастки для вилову короїдів виробляють у багатьох країнах, зокрема в Румунії, Польщі та Білорусі. Їхнє використання дає можливість лише вчасно зареєструвати початок льоту чергового покоління короїдів та уточнити межі осередку, але не згасити його.

Тож планувати лісогоспо­дарську діяльність варто з урахуванням біорізноманіття на генетичному, видовому та екосистемному рівнях, що зумовлює стійкість лісової екосистеми.

Валентино Львівно, Ви вже згадували напрацювання вітчизняних науковців. Конкретизуйте, будь ласка, що вони пропонують і що гальмує їхнєх впровадження.

— Багато з висновків, висловлених на конференції, отримані вченими УкрНДІЛГА та опубліковані, зокрема в міжнародних виданнях, понад 10–15 років тому. Зазначимо, що якби рекомендації впроваджували, а до вчених прислухалися, масштаби лиха були б меншими. Так, подальшу розробку теми «Інформаційно–пошукова система «Лісозахист» (1993-1995 рр.) було визнано недоцільною, і лише через 20 років вдалося довести важливість розвитку геопорталу «Ліси України».

Ми запропонували методику оцінювання принадності насаджень для основних видів комах–хвоєлистогризів з урахуванням лісорослинних умов, віку, повноти, складу деревостану тощо, за якою з використанням бази даних лісовпорядкування можливо прогнозувати потенційні площі осередків. Також розробили нормативи для прогнозування загрози пошкодження комахами насаджень залежно від їхнього початкового санітарного стану.

Увагу стовбуровим шкідникам ми почали приділяти на початку тисячоліття, коли під час вивчення шкідників незімкнених культур довели, що дерева в стіні лісу поряд зі зрубом ослаблюються впродовж перших 3–4 років, але надалі частина дерев гине, а частина покращує стан, і формується узлісся, яке захищає сусіднє насадження. Викладали ловильні дерева, зрубані в різні місяці, на різних частинах зрубу, що дало змогу виявити багато біологічних особливостей стовбурових шкідників, уточнити методи обліку та визначити доцільність і терміни проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах з урахуванням термінів сезонного розвитку комах і особливостей мікроклімату. Випробували в різних природних зонах інсектициди, внесені в усіх країнах у спільні списки для сільського та лісового господарства, та складали відповідні акти. Але для лісової галузі перелік дозволених препаратів залишається доволі вбогим. Ми пропонували фіксувати межі осередків шкідників під час авіапатрулювання поширення лісових пожеж, а пізніше — за допомогою камер відеоспостережень. І лише на восьмий рік спалаху деякі пропозиції починають брати до уваги. Розробки УкрНДІЛГА з моніторингу лісів, узгоджені з міжнародними вимогами, не були впроваджені на суцільній мережі пунктів, що позбавляє можливості бачити цілісну картину щодо стану лісів.

Треба віддати належне особистому внеску в увесь процес директора Інституту, члена-кореспондента НАНУ Віктора Ткача, на плечі якого ліг основний тягар підготовки наукового форуму. Які основні положення його доповіді?

— Віктор Петрович доповідав про проблеми формування та відтворення стійких соснових лісів в умовах зміни клімату, причини, наслідки й шляхи запобігання поширенню всихання соснових насаджень. Він наголосив на необхідності збільшення частки природних соснових лісів, вирощування мішаних різновікових насаджень, зростання площі вибіркових та поступових рубок і підтвердив необхідність вилучення заселених короїдами дерев до того, як вилетить їхнє потомство.

Розроблено рекомендації щодо першочергових заходів в осередках короїдів, спрямовані як на зменшення негативних наслідків для сосняків, так і на формування біологічно стійких насаджень. Зокрема в доповіді акцентувалася увага на тому, що впровадження необхідних заходів гальмується через недосконалість чинної нормативно–правової бази України стосовно ведення господарства. Оскільки осередки всихання не вдається вчасно локалізувати, не тільки втрачається ефективність виконання екологічних функцій сосновими лісами, але й різко погіршується якість і вартість деревини. Ситуацію загострює відсутність у бюджеті держави видатків на ведення лісового господарства, зокрема на вчасні санітарно-оздоровчі заходи.

Тенденції до негативних змін у стані лісів враховані в Тематичному плані науково-дослідних робіт УкрНДІЛГА на найближчі роки. Зокрема передбачено розробити «Методику прогнозування поширення та розвитку шкідливих організмів у лісових екосистемах рівнинної частини України (з урахуванням пов’язаних зі зміною клімату біологічних особливостей, фенології місцевих і чужорідних інвазійних видів)» та «Атлас симптомів і ознак пошкодження й ураження лісових деревних порід шкідливими організмами, у тому числі, чужорідними інвазійними». Нагальним є поглиблення досліджень щодо вивчення генетичної структури соснових популяцій, виділення генетичних маркерів стійкості сосни до екстремальних посушливих умов і впливу шкідливих організмів. Вкрай необхідно вдосконалити систему моніторингу стану лісів, зокрема, з активним використанням дронів, а також розвивати Геопортал «Ліси України». Це дасть змогу відслідковувати динаміку площ і тенденції розвитку осередків та оперативно приймати відповідні управлінські рішення.

Другого дня під час польової екскурсії до ДП «Іванківський лісгосп», на Київщині, учасники форуму оглянули осередки шкідників і лісові культури, створені на зрубах санітарних рубок, за безпосередньої розповіді директора лісгоспу Олександра Калапаца, головного лісничого Леоніда Боришпольця, а також науковців дослідної мережі УкрНДІЛГА — старшого науко­вого співробітника Поліського філіалу Василя Бородавки та заступника директора ДП «Київська ЛНДС» Миколи Савущика. Власне, це й спонукало прийняти відповідну резолюцію наприкінці дня. Що конкретно висловлено в ній за результатами конференції?

— У Резолюції наголошено на необхідності просити НАН України звернутися до Кабінету Міністрів України щодо надання доручення Міністерству екології та природних ресурсів України стосовно створення міжвідомчої робочої групи з метою розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо внесення в стислий термін змін до чинної нормативно-правової бази, яка врегульовує питання призначення та проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах та формування стійких до зміни клімату насаджень.

Зважаючи на позитивний досвід функціонування наукової ради з проблем лісівництва та лісознавства при відділенні загальної біології НАН України, запропоновано звернутись до НАН Білорусі з проханням розглянути можливість створення аналогічної наукової ради при Міжнародній асоціації академій наук.

Необхідно розробити національну стратегію адаптації лісів до зміни клімату та інтегровану систему захисту лісів в умовах зміни клімату.

Лісогосподарським підприємствам рекомендовано ширше застосовувати поступові й вибіркові системи рубок головного користування.

Рівень наших наукових знань не гірший від зарубіжного, хоча через обмежені можливості ми не маємо бази для виконання деяких досліджень. Наші висновки стосовно поширення осередків короїдів були правильними.

Незважаючи на песимістичні прогнози стосовно клімату планети, сподіваємося, що ліс як стійка й саморегульована система спроможний поступово стабілізуватися, хоча може тимчасово змінитися склад порід, а ресурсний потенціал лісів відновиться лише через десятиліття. З огляду на це необхідно докласти зусиль, щоб обмежити поширення осередків усихання, мінімізувати втрати внаслідок погіршення якості деревини через зволікання із проведенням санітарно-оздоровчих заходів. Для цього бажано мати достатню фінансову підтримку наукових досліджень щодо підвищення біологічної стійкості насаджень тощо. Необхідно також сприяти збільшенню площ мішаних різновікових соснових насаджень (бажано природного походження), які є стійкішими, ніж чисті культури. Цьому сприятиме реалізація заходів, визначених Комплексною дорожньою картою з удосконалення ведення господарства в лісах України на засадах екологічно орієнтованого наближеного до природи лісівництва, яку розроблено робочою групою під науково-методичним керівництвом УкрНДІЛГА та затверджено Держлісагентством у 2018 році.

Віталій ГОПКАЛО

«Лісовий і мисливський журнал» (№ 3-2019)