Міжнародна спілка лісових дослідницьких організацій та її ювілейний конгрес

Під девізом «Взаємозв’язок лісів, науки та людей» 18–22 вересня 2017 року у Фрайбурзі (Німеччина) відбувся конгрес Міжнародної спілки лісових дослідницьких організацій (International Union of Forest Research Organizations – IUFRO – ІЮФРО) в ознаменування 125-ї річниці заснування цієї організації (http://iufro2017.com/).

ІЮФРО – некомерційна, неурядова міжнародна мережа лісових учених – об’єднує науковців і наукові організації, які досліджують різні аспекти лісової науки, зокрема екології лісу, ведення лісового господарства в умовах глобальної зміни клімату та антропогенного навантаження, економіки лісового комплексу та багато суміжних питань.

 Діяльність ІЮФРО сприяє: накопиченню, обміну та розповсюдженню наукових знань стосовно різних аспектів вивчення особливостей росту і стану лісів; координації й кооперації відповідних досліджень, що здійснюються у різних регіонах земної кулі; підтримує формування заходів, спрямованих на збереження лісів і збалансоване управління ними, а також стимулює використання наукових знань для прийняття політичних рішень, найменш шкідливих для навколишнього природного середовища.

 ІЮФРО було засноване у 1892 році в Еберсвальді (Німеччина) за ініціативою Асоціації Німецьких лісових дослідних станцій і двох дослідних станцій Австрії та Швейцарії. Нині ІЮФРО об’єднує представників 120 країн, 700 наукових організацій і понад 15000 учених.

 Організаціями-членами ІЮФРО в Україні є Національний Лісотехнічний університет України (м. Львів), Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (м. Харків), Інститут екології Карпат (м. Львів), Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака (Івано-Франківськ) і Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ).

 Діяльність ІЮФРО здійснюється у межах дев’яти основних підрозділів (Divisions): лісівництво (Silviculture); фізіологія і генетика (Physiology and genetics); лісогосподарська діяльність і менеджмент (Forest Operation Engineering and Management); інвентаризація лісу, моделювання, ведення лісового господарства (Forest Assessment, Modelling and Management); лісова продукція (Forest Products); соціальні, економічні, інформаційні та практичні дослідження (Social Aspects of Forests and Forestry); стан лісів, або здоров’я лісу (Forest Health); лісова екологія, або стан лісового середовища (Forest Environment); лісова політика й економіка (Forest Policy and Economics).
У межах підрозділів діють понад 50 дослідницьких, 180 робочих і 10 міждисциплінарних груп.

 Науковці і навіть студенти можуть взяти участь у роботі будь-якої групи, у спеціальних програмах і проектах, ознайомитися з численними публікаціями. Науковці з країн, що розвиваються, і з перехідною економікою, можуть одержати грант на стажування або участь у конференції згідно зі спеціальними програмами ІЮФРО.

 ІЮФРО видає інформаційні аркуші «IUFRO Spotlight» (дослівно: «з питань, які знаходяться у центрі уваги»), наукові підсумки, новини, річні звіти, матеріали конференцій. З ними можна ознайомитися на сайті ІЮФРО (http://www.iufro.org/media/iufro-spotlights/; https://www.iufro.org/publications/) або одержати на електронну адресу, якщо підписатися на розсилку.

 Зокрема напередодні ювілейного конгресу ІЮФРО було опубліковано декілька інформаційних аркушів, присвячених найбільш болючим питанням погіршення стану лісів, огляду суперечливих екологічних і економічних підходів до управління лісами. Було наголошено на необхідності посилення генетичних досліджень для забезпечення збереження здоров’я лісів, адаптації до змін клімату та сприяння невиснажливому управлінню лісами.

 Ювілейний конгрес ІЮФРО охопив сотні учасників із різних континентів. Лише програма конгресу викладена на 125 сторінках, а збірник тез – на 723 сторінках (http://iufro2017.com/downloads/).

Окремими формами роботи конгресу були сесії – пленарні, субпленарні, за окремими темами й напрямами, постерні тощо.

 На пленарній сесії було підкреслено, що саме лісовий сектор економіки може відіграти важливу роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату. На основі досліджень, проведених у Канаді, Швеції та Швейцарії, було розглянуто важливість сталого ведення лісового господарства, ефективного використання лісової продукції. Одержані дані свідчать, що нам дуже важливо замінити спалювання лісосічних залишків, які можуть становити до 20% запасу насаджень, глибшою переробкою деревини, використанням залишків для виробництва біоенергії.

 Згідно зі стратегією ІЮФРО на 2015-2019 рр. на конгресі було представлено доповіді за п’ятьма основними темами: ліси для людей (11 сесій); ліси та зміни клімату (12 сесій); ліси та лісова продукція для екологічно безпечного («зеленого») майбутнього (14 сесій); біорізноманіття, екосистемні послуги та біологічні інвазії (15 сесій); взаємодії лісу, ґрунту й води (12 сесій).

 Окремі комплекси доповідей за п’ятьма напрямами відбивали ді­яльність окремих підрозділів ІЮФРО:

– підрозділу 3 «Проектування й управління лісовими технологіями та операціями» (15 сесій);

– підрозділу 4 «Лісова інвентаризація, моделювання й управління» (27 сесій);

– підрозділу 6 «Соціальні аспекти лісів і лісового господарства» (16 сесій);

– підрозділу 7 «Стан лісів (здоров’я лісу)» (23 сесії);

– підрозділу 9 «Лісова політика і економіка» (31 сесія).

 Окремо було виділено сесії циклу «Наука в діалогах», які розглядали різні аспекти стратегії невиснажливого розвитку, прийнятої ООН у 2015 році. Відповідно до питань, що розглядалися, було організовано чотири сесії: «Наука і політика», «Наука і бізнес», «Наука і зацікавлені сторони», «Наука і наука».

 На цих зібраннях визначали найважливіші проблеми, пов’язані з невиснажливим розвитком і лісами. З’ясовували можливість існування спільних поглядів і компромісів у впровадженні невиснажливого розвитку з погляду лісового господарства (прикладом можуть бути різні погляди лісівників і екологів на доцільність впровадження певних лісогосподарських заходів, збереження біорізноманіття тощо). Виявляли, яких знань чи якої інформації не вистачає політикам, представникам бізнесу, промисловості та громадянськості. Доводили, що є певні невідповідності між знаннями й навичками, одержаними під час навчання та необхідними для забезпечення невиснажливого управління лісами. Було обговорено, яким чином ІЮФРО може надавати ефективну підтримку політикам, бізнесу, промисловості та громадськості у вирішенні питань невиснажливого розвитку, пов’язаних із лісами, та яким чином ці представники можуть діяти спільно.

 Значну увагу на Конгресі було приділено питанням зміни клімату, її впливу на ліс і, навпаки, впливу лісу на клімат. Згідно з прогнозами, температури повітря збільшуватиметься ще не менше 100 років. Почастішають посухи, повені, пожежі й урагани. Підвищиться вміст двоокису вуглецю, озону та азоту у складі повітря, що впливатиме на життєздатність рослин і тварин, структуру і функції лісів. Залежно від регіону, необхідно буде вибирати різні стратегічні й тактичні рішення для пом’якшення наслідків для лісу і для людей.

 Екологічні умови для виростання деяких нині поширених лісових порід можуть стати несприятливими. Водночас поширяться адвентивні види рослин і тварин, які в нових умовах одержать переваги перед місцевими видами. З новими видами рослин можуть проникнути в нові регіони мікроорганізми, гриби, комахи та інші організми, які були безпечними на батьківщині, а в нових умовах і на нових живителях стануть шкідниками. З іншого боку, якщо місцеві види дерев не витримають змінених кліматичних умов, треба буде культивувати інтродуковані види, щоб максимально зберегти екологічні функції лісу.

 Приділяється увага й певним місцевим видам, які поступаються нині за вартістю деревини сосні чи дубу, можливо, тому, що технологія їхньої масової переробки недостатньо розроблена, а обсяги сировини малі. Одна із сесій так і називалася «Сьогодні проігнорували – завтра відкриється: важливість малих видів дерев у майбутньому». Окремі виступи були присвячені дикій груші (Pyrus pyraster), березі (Betula pendula Roth і B. pubescens Ehrh.), горобині (Sorbus torminalis (L.) Crantz).

 У процесі росту лісу вуглець накопичується у вигляді стовбурової деревини, а також у ґрунті й підстилці. Завдяки існуванню лісів в атмосферу надходить менше двоокису вуглецю, за високої концентрації якого зростає температура повітря. Будь-які чинники ослаблення лісу та його деградації запобігають накопиченню вуглецю.

 Набувають значення дендрохімічні дослідження, які виявляють динаміку доступності окремих елементів і поглинання їх у лісовій екосистемі за величиною радіального приросту та вмістом окремих хімічних елементів, визначеним із використанням сучасного обладнання. Припускають, що вміст елементів у кожному кільці приросту відповідає їхній доступності у рік, коли воно формувалося. Зазначені дані можуть виявити вплив тривалих повільних процесів (надмірної експлуатації, закислення або забруднення повітря чи ґрунту, зміни клімату) або наслідки чинників раптової дії (катастроф, внесення добрив тощо).

 У Франції вивчали роль процесів накопичення вуглецю у ґрунті у пом’якшенні наслідків зміни клімату (http://4p1000.org/). Було підраховано, що збільшення лише на 4% вмісту вуглецю у ґрунті (тому так і названо проект!) компенсує збільшення рівня вмісту вуглекислого газу в атмосфері. При цьому зростають також родючість ґрунту, його водоутримувальна спроможність, покращується структура. Зв’язки між темпом накопичення вуглецю й типом ґрунту, складом порід, інтенсивністю зріджування,

Дослідження виявили, що інтенсивність накопичення парникових газів в атмосфері збільшується після вітровалів, пожеж, масових розмножень короїдів. Було визначено, що стан лісу насамперед визначається його спроможністю виконувати екосистемні послуги.

 Учасники конгресу відвідали арборетум, насіннєву плантацію, географічні та випробні культури, пункти моніторингу стану лісів. На останніх, закладених за програмою ICP Forest, вивчають вплив кислот і азоту на буферні властивості лісових ґрунтів, життєздатність і ріст лісу. Науковцями доведено, що інтенсивність вимивання елементів із зони коріння, доступність поживних речовин для дерева, якість поверхневих і ґрунтових вод залежать не тільки від складу порід і віку насаджень, але й від інтенсивності та термінів здійснення лісогосподарських заходів. У насадженні з буком, ялиною та ялицею у складі було показано, що навіть після вирубування одного дерева потоки нітратів тимчасово зростають.

 Під час дводенної екскурсії учасники відвідали осередки масового розмноження короїда-типографа, травневих хрущів, дубового похідного шовкопряда та всихання ясена від халарового некрозу.

 Про зміст доповідей, представлених на окремих сесіях конгресу, я розповім у наступних випусках.

 

Завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА Мєшкова В. Л. для «Лісового вісника»:

http://lisvisnyk.com.ua/міжнародна-спілка-лісових-дослідниц/