Міжнародна нарада «Як реагувати на погіршення стану лісів» у Празі (Чеська Республіка)

Міжнародна співпраця щодо обміну практичним досвідом і науковими знаннями необхідна для визначення успішної стратегії захисту лісів від шкідливих комах, стихійних явищ і пожеж. Це було основним лейтмотивом наради ThinkForest на тему: «Як реагувати на погіршення стану лісів у Європі», яка відбулася 4 квітня у Празі.

Вона пройшла під егідою суспільної європейської організації THINK FOREST із залученням експертів і науковців, політиків і власників лісів, громадських організацій і журналістів для обговорення напрямів адаптації лісового сектора до глобальних змін клімату.

Усихання лісів сьогодні виходить за межі національних кордонів, тому лісові стратегії, реакції на негативні впливи також мають розроблюватися на рівні Європи або навіть світу.

Нараду відкрив Міністр агропромислового комплексу Чеської республіки Мірослав Томан, а головував – голова європейської організації THINK FOREST, колишній прем’єр-міністр Швеції Горан Персон. У семінарі взяли участь понад 150 науковців, політиків, лісівників, журналістів із 27 країн Європи (Чеської республіки, Великобританії, Ірландії, Швеції, Фінляндії, Франції, Австрії, Німеччини, Угорщини, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, України, Білорусі та ін.). Від України у нараді взяла участь К. В. Давиденко, с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА.

За останні 40 років у Європі зросла кількість природних порушень балансу лісових екосистем, посилених зміною клімату та змінами в структурі та складі лісів протягом останніх десятиліть під впливом лісового господарства. Так, професор Штефан Рамсторф із Потсдамського Інституту досліджень впливу клімату розповів про майбутні кліматичні тенденції на глобальному рівні. «Глобальне потепління є однозначним і триває, і сьогодні це – гонка проти часу», – сказав він.

Професор Штефан Рамсторф із доповіддю про зміну клімату

Професор Рупер Зейдл надав дуже цікаву презентацію стосовно багаторічних досліджень виникнення порушень у лісових екосистемах (пожежі, вітровали тощо), роблячи наголос на тому, що це дійсно природний процес динаміки лісових систем, який відбувався і 200, і 300, і 1000 років тому.

Так, стихійні явища (пожежі і вітровали) описані в природних лісах сотні років тому, а закам’янілі сліди стовбурових комах знайдені у фрагменті дерева віком 90 мільйонів років.

Слайди з презентації професора Р. Зейдла про залишки дерев із ходами комах
90 мільйонів років тому (зверху) та збільшення площі пожеж, вітровалів та осередків ксилофагів у Європі за останнє десятиріччя (знизу)

Крім цього, професор Рупер Зейдл розповів, що негативні чинники, як-от: вітровали, пожежі, спалахи короїдів – є природними процесами. Вони можуть підвищувати біорізноманіття у лісі через декілька років і є одним із регулювальних чинників балансу лісових екосистем – «знищення» нестійких лісів і адаптації до зміни клімату тих місцевих видів, що залишилися (або чужорідних видів, що прийшли).

«Home message» від професора Р. Зейдла

Професор Чеського Аграрного Університету Томаш Хлясний доповів про динаміку спалахів масового розмноження короїдів у Чехії («Living with bark beetles: impacts, outlook and management options»). Він зазначив, що спалахи в останні роки досягли безпрецедентної інтенсивності. Щонайменше 18 немісцевих видів короїдів поширилися в Європі, а майбутні осередки спалахів будуть посилюватися зміною клімату, поширюючись на нові території. Серед рекомендацій чеських науковців – «комплексне управління негативними чинниками», що поєднує моніторинг, санітарні заходи, методи лісівництва й тактику «невтручання», що вимагає перегляду санітарних заходів, зниження суворих юридичних обмежень тощо.

Рекомендації щодо заходів контролю поширення осередків короїдів
від чеських науковців

Під час семінару продемонстровано декілька презентацій щодо впливу біотичних чинників (вітровали, сніголами, пожежі тощо) на лісові екосистеми та стратегії подолання наслідків у різних країнах. Під час наради презентації чергувалися з груповими обговореннями.

Дискусійний форум за участю Фіони Харвей (Великобританія) і Катерини Давиденко (Україна)

Від України К.В. Давиденко (лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА) виступила як учасник дискусійного форуму в питанні про те, які найбільш необхідні кроки треба зробити для підвищення стійкості лісів, і стосовно напрямів швидкого реагування лісового сектору в Європі. К.В. Давиденко обговорила питання щодо необхідності обміну між науковцями і лісівниками європейських країн досвідом щодо впровадження різних стратегій і практик лісового менеджменту для зменшення впливу негативних чинників на лісові екосистеми, запобігання ризиків природних небезпек, пов’язаних із лісами, ефективних інструментів адаптації лісів до зміни клімату на рівні лісової галузі, держави та суспільства.

Клімат змінюється дуже швидко, тому для підвищення стійкості лісових дерев до нових шкідників, патогенів і кліматичних факторів необхідні рішення з обов’язковим залученням науковців, лісівників, політиків і громадськості. Так, ключові стратегії поліпшення стійкості та реагування лісів у контексті зміни клімату шляхом сталого управління лісами включають:

  • підтримання здорових лісових екосистем;
  • збереження та посилення біорізноманіття лісових екосистем;
  • підтримання генетичного різноманіття в лісових насадженнях (високий рівень генетичної різноманітності, ефективний дрейф генів, фенотипове різноманітність тощо);
  • збереження складності лісового насадження (структурної, видової та вікової);
  • контроль чужорідних інвазійних шкідників і патогенних мікроорганізмів та зменшення впливу немісцевих видів на лісовідновлення;
  • відновлення деградованих лісів;
  • мінімізація антропогенного тиску;
  • уникання різкого зменшення лісистості.

К. В. Давиденко, канд. с.-г. наук,

с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА