Міжнародна нарада експертної групи з адаптації лісів до змін клімату (Прага, Чеська Республіка)

5 квітня 2019 року на базі лісового факультету Чеського Аграрного Університету (Прага, Чеська Республіка) проведено третю міжнародну нараду експертної групи з адаптації лісів до змін клімату.

Нарада відбулася під егідою європейської організації FOREST EUROPE з метою обговорення напрямів адаптації лісового сектору до глобальних змін клімату. У ній взяли участь фахівці наукових організацій і державних установ лісового господарств 10 країн Європи (Чеської республіки, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Німеччини, Угорщини, Словаччини, Литви, України), три міжнародних спостерігача та експерти галузі лісового господарства – загалом 21 особа. Від України у нараді взяла участь К. В. Давиденко, с. н. с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА.

Що таке FOREST EUROPE?

FOREST EUROPE (бренд конференції міністрів з охорони лісів у Європі) – це платформа загальноєвропейського волонтерського політичного процесу високого рівня для діалогу та співпраці у сфері лісової політики в Європі. FOREST EUROPE розробляє спільні стратегії для країн, що підписали Конвенцію (46 європейських країн і Європейський Союз) щодо стратегії, як захистити і стабільно управляти лісами. З 1990 року співпраця міністрів та інших працівників державних установ, відповідальних за лісовий сектор в Європі, має великий економічний, екологічний та соціальний вплив на національному та міжнародному рівнях. Внаслідок діяльності FOREST EUROPE розроблені основні принципи, напрями, критерії сталого управління лісами. Так, із метою узгодження способів сталого управління лісами в Європі FOREST EUROPE періодично проводить конференції на рівні міністрів, на яких приймаються зобов’язання для країн і резолюції для міністерств. Зобов’язання, затверджені міністрами, є основою для впровадження сталого управління лісами в європейських країнах, пристосованого до національних умов і узгодженого з рештою регіону, і одночасно зміцнюють міжнародне співробітництво. FOREST EUROPE залучається до інших глобальних і регіональних процесів та ініціатив стосовно питань найвищої політичної та соціальної актуальності, пов’язаних із лісами. (https://foresteurope.org/ ).

Третю зустріч експертів відкрив Міхал Ванчо, представник відділу зв’язку FOREST EUROPE (LUB), який виконує функції головного секретаря організації. Він наголосив на важливості теми адаптації лісів до зміни клімату на політичному рівні та в лісовому секторі. Міхал Ванчо розказав про другу зустріч експертів на базі платформи FOREST EUROPE, під час якої обговорювалася підготовка восьмої міністерської конференції з питань захисту лісів у Європі, що відбудеться 28–29 жовтня 2020 року в Братиславі. Він повідомив, що делегати країн вже проінформовані про хід роботи експертної групи, а також про результати онлайн-опитування щодо впровадження заходів з адаптації лісів в Європі. Доповідач підкреслив, що робота цієї групи експертів та її результати мають створити важливу наукову та оперативну основу для підготовки конференції міністрів та підтримувати політичний, галузевий і науковий діалог шляхом надання інформації політикам щодо прогнозування, запобігання та управління лісовими ризиками з урахуванням транскордонних особливостей.

Далі Матей Шварц (Відділ зв’язку FOREST EUROPE) представив оновлені результати опитування щодо адаптації лісів до зміни клімату на загальноєвропейському рівні, яке було проведено з метою збору поглибленої інформації про конкретні заходи з адаптації, що впроваджуються в країнах-учасниках. Він стисло описав структуру анкети та її цілі. До засідання експертної групи було надано 28 анкет, із яких 23 були подані країнами, 1 – Європейською Комісією, 6 – субнаціональними регіонами. Нині Європейський лісовий інститут (EFI) аналізує відповіді. Аналіз виявив, що серед тих країн, де існують ефективні механізми адаптації до змін клімату, найбільш впливовими були фінансові механізми для підтримання адаптації лісів. У ході обговорення висловлено думку, що ефективна інформаційна кампанія сприяє поширенню ефективних механізмів і залученню додаткових фінансів для їхнього впровадження (приклад Швеції).

Маркус Лінднер (EFI) підбив підсумки основних повідомлень з події ThinkForest - FOREST EUROPE «Як реагувати на погіршення стану лісів у Європі» та ініціював групове обговорення напрямів і результатів, базуючись на досвіді кожної країни. Ідея обговорення: погіршенню стану лісів неможливо запобігати окремо в рамках «лісової галузі», де неминуче збільшуються витрати на ведення лісового господарства в умовах зміни клімату. Тому лісівникам необхідно посилити співпрацю та отримати підтримку від інших секторів (наприклад, деревообробної промисловості, екологічних фондів тощо).

Іншою важливою проблемою було те, що лісове господарство має бути проактивним настільки, наскільки це можливо, виявляти пробіли у знаннях і покращувати практику управління. Зазначалося, що погіршення стану лісів може розглядатися як можливість подолати негативні наслідки управління лісовим господарством та посилити адаптаційні можливості відновлених лісів.

Також було зазначено необхідність адаптування всього лісового сектору до зміни якості та кількості деревини, що постачається з лісів Європи, бо за 20 років може змінитися ринок деревини. Доступними є дешеві хвойні породи з інших регіонів, таких як Канада або Китай, а реакція лісової промисловості може бути повільною. Тому під час цього перехідного періоду стан європейських власників лісів може бути важким. Так, сьогодні у Швеції генетичне поліпшення насаджень ялини розглядається як шанс отримати високоякісну деревину, а з іншого боку, там заборонено висаджувати ялину на сухих ділянках.

Маркус Лінднер (EFI) також представив результати експертного опитування, проведеного під час підготовки засідання Експертної групи. Переважна більшість експертів повідомили, що протягом останніх 10 років збільшилися знання про адаптацію лісів до зміни клімату. Понад 75 % заявили, що спостережувані наслідки зміни клімату зросли, а для 2/3 експертів спостережувані наслідки перевищили очікування.

Також у рамках наради відбулися групові обговорення придатності та меж адаптаційних заходів, спостережуваних наслідків зміни клімату, збитків від порушень і розвитку заходів з адаптації. Експертами відзначено, що в багатьох країнах досвід і знання покращились у бік кращого розв’язання проблем зміни клімату та лісового господарства, проведені фундаментальні дослідження щодо покращення генетичного потенціалу дерев, стійкості видів і оцінювання загальної придатності видів за різних сценаріїв зміни клімату. Так, наприклад, добре відомо, що частка ялини в складі насаджень має бути зменшена, але переходу на іншу породу заважають, зокрема, невизначеність життєздатності відновлення. Покращується розуміння техніки лісорозведення та використання ґрунтових вод для пом’якшення ризиків посухи.

Положення про використання репродуктивного матеріалу все ще потребують подальшого вдосконалення. У деяких країнах не існує достатнього законодавства щодо документування джерел репродуктивного матеріалу, тоді як в інших країнах чинні правила є надто обмежувальними, що перешкоджає вибору відповідного генетичного матеріалу в умовах змінених кліматичних умов.

Під час зустрічі обговорено заходи боротьби з наслідками спалахів короїдів. Було заявлено, що поширення осередків короїдів не підлягає контролю. Найбільш важливим є відновлення лісової екосистеми та вживання заходів з адаптації, спрямованих на створення майбутніх лісів із більшим різноманіттям.

Взагалі, лісове господарство не має спроможності швидко адаптувати ліси. Найкращим захистом від зміни клімату є підтримання різноманіття на рівні альфа, бета і гамма, однак впровадження та відповідних застосування заходів є занадто повільними. Існують великі прогалини в знаннях щодо економіки лісів і ринкових перспектив стосовно величезної кількості широколистяних видів, які надходитимуть на ринок у майбутньому. Занепокоєння викликає й те, що заходи з адаптації можуть призвести до зниження щільності деревини багатьох видів.

К. В. Давиденко, канд. с.-г. наук,

с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА