ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ПОТРЕБУЄ ІНВЕСТИЦІЙ

Лісове господарство має особливе значення для підвищення рівня забезпеченості держави та населення лісогосподарською продукцією, а також покращення стану навколишнього середовища. Реалізація поставлених перед лісовою галуззю цілей у контексті сталого розвитку потребує суттєвої диверсифікації напрямів інвестицій та джерел інвестиційного забезпечення. Однак, зниження можливостей державного фінансування, недостатність власних коштів державних підприємств та лімітованість доступу до банківських позик не дають змоги підвищувати темпи виробництва та якість лісогосподарської продукції, стримують розвиток науково-технічного потенціалу лісової галузі.

Свого часу заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар був одним з небагатьох, хто проводив ретельний аналіз та привертав увагу до проблеми інвестицій у галузі лісового господарства України, наголошуючи на необхідності доповнення капітальних видатків Зведеного бюджету прямими іноземними та вітчизняними інвестиціями («Лісове господарство потребує додаткових інвестицій» – інтернет-видання «Zahid.net» від 2 березня 2017 року; «Інвестиційний дефіцит у лісовому господарстві: як його усунути?» – інтернет-видання «Лівий берег» від 3 березня 2017 року).

З цим важко не погодитися, оскільки високий ступінь морального та фізичного зносу лісозаготівельного та деревообробного устаткування зумовлює необхідність здійснення інвестицій у запровадження сучасних технологій, технічне переоснащення лісогосподарських підприємств, а також у розробку та виробництво вітчизняного високотехнологічного обладнання на рівні держави.

Однією з важливих умов сталого розвитку на рівні держави, а також окремих підприємств є максимізація інноваційної складової інвестиційного забезпечення. Так, в умовах реформування лісового господарства держави на принципах сталого розвитку ще більше загострюється потреба у відповідному рівні інвестиційного забезпечення технологічної та технічної трансформації лісової галузі.

Зі свого боку, технічне переоснащення та запровадження сучасних технологій на лісогосподарських підприємствах зумовлює необхідність здійснення інвестицій у підготовку фахівців високого класу. Розвиток підприємства на інноваційній основі передбачає впровадження результатів наукової діяльності у виробничо-комерційне використання. Лісогосподарські підприємства в сучасних умовах потребують нової екологічно безпечної техніки та прогресивних технологій, що забезпечить машинізацію робіт, високу продуктивність праці та якість отримуваної лісопродукції, підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Використання сучасної системи машин та механізмів потребує значних інвестицій на технічне переозброєння лісогосподарської техніки. Для прискорення процесу технічного переозброєння лісогосподарських підприємств доречним було б введення системи лізингу. Придбання лісозаготівельної техніки в розстрочку протягом періоду до 5 років значно полегшило б лісгоспам задачу їхнього оснащення сучасною технікою. Ініціювати цей механізм має держава під свої гарантії.

Стимулювати лісгоспи вкладати власні кошти в технічне переозброєння можливо не лише через лізинг, а й податковими пільгами. Наприклад, це може бути звільнення від оподаткування податком з прибутку обсягів коштів, які підприємства спрямовують на придбання природозберігальної техніки та технологій ведення лісогосподарських та лісозаготівельних робіт. У рамках здійснення податкової складової інноваційної політики найважливішу роль відіграють податкові  пільги, значна частина яких у провідних країнах світу орієнтована на сприяння реалізації досягнень науково-технічного прогресу. У зарубіжній практиці накопичений достатньо великий досвід їхнього застосування. При цьому концепція  відповідного податкового стимулювання все більше пов’язується з активізацією приватної ініціативи і підприємництва через загальноекономічні, ринкові регулятори.

Чинний «Податковий кодекс України» передбачає надання податкових пільг. Під час закупівлі природозберігальних машин та механізмів можливо застосовувати статтю 30 Податкового кодексу України «Податкові пільги». Зокрема, п. 30.2. статті 30 передбачає: «Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат».

Діяльність галузі лісового господарства має не тільки адресний характер в особі конкретного споживача, а в цілому сприяє задоволенню суспільних потреб незалежно від бажання і можливостей громадян країни в міру їхньої об’єктивної необхідності. Лісова галузь виконує переважно екологічні та природоохоронні функції, що відображені на законодавчому рівні в «Лісовому кодексі України» (стаття 1). Тому цілком можливо застосувати норму статті 30, п. 30.2 «Податкового кодексу України» до лісової галузі на основі суспільного значення здійснюваних витрат в лісовому господарстві країни.

Інша стаття Податкового кодексу щодо надання податкових пільг під час придбання природозберігальної техніки – це стаття 197 Податкового кодексу України «Операції, звільнені від оподаткування». Зокрема, п. 197.16. (п.п. 197.16.2.2.) статті 197 передбачає: «Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України: матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії». Особливих пояснень та додаткового роз’яснення не потребує той факт, що деревина є відновлювальним джерелом енергії…

Таким чином, необхідно використовувати всі можливості. Спочатку законодавчі – для залучення інвестицій і створення умов для них. Звичайно, реалізувати наведені пропозиції важко, але, як говорить українське прислів’я, – «хто стукає, тому двері відчиняють».

Відтак, перед державою постає питання не лише залучення коштів, але й напрацювання комплексного підходу для визначення напрямів та джерел інвестицій у лісовому господарстві України. Для реалізації зазначеного потрібні певні дії та умови – наразі існує необхідність створення відповідної правої бази та інституціонального середовища для ефективного поєднання власних коштів державних підприємств, державних інвестицій із приватними та іноземними.

А. О. Калашніков, канд. екон. наук,

с. н. с. лабораторії економіки

та організації лісового господарства УкрНДІЛГА